ЕТИКА В КОНТЕКСТІ МИРУ ТА ВІЙНИ
Анотація
Стаття присвячена проблемам етики в контексті миру та війни. Сьогодні під час збройної агресії рф проти України особливо актуальним є повернення до етичної проблематики, до таких понять як справедливість, істина, безсмертя, поблажливість, подія, вірність собі тощо. Ситуація війни змушує по-новому осмислювати їхнє значення через відкриті дискусії, які допомагають покращувати ментальний стан українського суспільства та підтримувати надію на перемогу. Автори статті, відштовхуючись від етичних теорій А. Бадью та Р. Жирара, намагаються дати відповідь на складне питання сьогодення про те, як залишатись людиною під час військового протистояння.
За А. Бадью, будь-яке етичне твердження вимагає контекстуальної застосовності до ситуації. Зважаючи на це, філософ розвиває концепт події, згідно з яким подія – це не так те, що відбувається з суб’єктом, як те, що суб’єкт робить в ситуації ‒ його активна участь – відповідь на зовнішній виклик. Далі автори застосовують теорію Р. Жирара про міметичне суперництво для виявлення причин військової агресії рф проти України. Однією з таких причин є невизнання окремості України, повне заперечення її існування й ототожнення українського народу з проєкцією ворогів, в боротьбі з якими росіяни формують свою ідентичність.
В кінці свого аналізу автори висновують: якщо ненавидіти та ментально їсти ворога як канібал, то від цього можна отримати хвилинне задоволення, але така позиція ніколи не дасть можливості кращого майбутнього й справжнього розвитку; ненависть веде лише до ненависті та руйнування. Важливі завдання етики під час війни полягають у запобіганні тому, що може травмувати особистість, у пошуку підґрунтя для того, щоб допомогти зберегти душу від руйнівного ресентименту й залишитися людиною, яка спроможна розвиватися.
Завантаження
Посилання
Arendt, H. (2013). A Report on the Banality of Evil. Kyiv: Dukh i Litera. (In Ukrainian).
Aristotle. (2002). Nicomachean Ethics. Kyiv: Akvilon-Plus. (In Ukrainian).
Badiou, A. (2019). Ethics: An Essay on the Understanding of Evil. Kyiv: Komubook. (In Ukrainian).
Chesterton, G. K. (2020). The Everlasting Man. Lviv: Svichado. (In Ukrainian).
Datsiuk, S. (2013). The Moment of Philosophy. Kyiv: Nyka-Tsentr. (In Russian).
Defoe, D. (2018). Robinson Crusoe. Kyiv: Vyd-vo #knyholav. (In Ukrainian).
Girard, R. (1987). Things Hidden Since the Foundation of the World. US-CA: Stanford University Press. (In English).
Gumbrecht, H. U. (2013). After 1945. Latency as Origin of the Present. US-CA: Stanford University Press. (In English).
Habermas, J. (2011). Towards the Reconstruction of Historical Materialism. Kyiv: Dukh i litera. (In Ukrainian).
Hazniuk, L. (2008). Philosophical Studies of Existential-Somatic Being. Kyiv: Parapan. (In Ukrainian).
Kunnas, T. (2015). Evil: Unveiling the Essence of Evil in Literature and Art. Kyiv: Nika-Center. (In Ukrainian).
Peterson, J. B. (2021). Beyond Order :12 More Rules for Life. Kyiv: Nash format. (In Ukrainian).
Scruton, R. V. (2022). Conservatism: An Invitation to the Great Tradition. Kyiv: Nash format. (In Ukrainian).
Авторське право (c) 2023 Іван Толстов, Ярослав Москвін
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).