ДЕЦЕНТРАЦІЯ АВТЕНТИЧНОГО АВТОРИТЕТНОГО АВТОРА
Анотація
У статті маніфестується й аналізується процес децентрації автора, що відповідає низці тенденцій, як от: децентрація суб’єкта, дивідуалізація, децентралізація інформаційних систем тощо, які визначають сучасні трансформації життєсвіту людини, що постає саме як децентрована, багатошарова, розщеплена, множинна істота. Зазначається, що модель авторства, що конституювалася відповідно до концепції центрованого/цілісного суб’єкта/індивіда, яка, зокрема, втілена в авторському праві, потребує переосмислення. Сенс такої моделі, що концептуалізується в фігурі «автентичності авторитетного автора», зводиться до створення додаткової вартості з імені автора продукту/твору/товару. В статті представлено етапи децентрації автора, авторитетності, автентичності, що уособлюються фігурами С. К’єркегора, М. Дюшана і Р. Столмена. Для К’єркегора принциповим є відділення функції автора від авторитетності й становлення екзистенції/одиничності, що, зокрема, втілюється у використанні їм псевдонімів. Дюшан проблематизує автора як виробника продукту, протиставляючи йому практику використовування готових об’єктів – реді-мейдів, а традиції авторського підпису протиставляє множення імен/підписів. Дюшан викриває експлуататорську сутність праці навіть стосовно художньої творчості, маніфестуючи як альтернативу байдикування/«ліниву діяльність», що дозволяє змістити акценти з виробництва речей на процес становлення суб’єктивності. Зрештою автор як цілісність і єдність втрачає сенс у контексті розвитку сучасних технологій і мережевої комунікації. Столмен презентує стратегію дружнього обміну вільним програмним забезпеченням замість продажу, який базується на авторському праві (інтелектуальній власності). Саме це має підвищити продуктивну діяльність і вивільнити час, а в перспективі майже не відрізняти творчість від байдикування. Ці три приклади засвідчують можливість і необхідність подолати репресивну складову авторства і авторського права як способу контролю/обмеження життя людини, що не є тотальністю, не має субстанціональної автентичності, не потребує авторитету і не зациклюється на авторстві.
Завантаження
Посилання
Benjamin, W. (2002). The Work of Art in the Age of Mechanical Reproduction. Selected / trans. Yu. Rybachuk, N. Lozynska. Lviv: Litopys (In Ukrainian).
Bogard, W. (2008). Empire of The Living Dead. Mortality, 13, 2. URL: https://www.academia.edu/4544710/Empire_of_the_living_dead
Foucault, M. (1984). “What is an author?” The Foucault reader. Paul Rabinow (ed.). New York: Pantheon.
Goclenius, Rodolphus. (1613). Lexicon philosophicum quo tanquam clave philosophiae fores aperiuntur. Frankfurt: M. Becker, 134. (In Latin).
Greenspan, D. (2008). The passion of infinity: Kierkegaard, Aristotle, and the rebirth of tragedy (Kierkegaard studies. Monograph series ; 19). Berlin, New York: Walter de Gruyter.
Kierkegaard, S. (2009). The point of view /edited and translated with introduction and notes by Howard V. Hong, Edna H. Hong. (Kierkegaard’s writings ; 22), Princeton, New Jersey: Princeton University Press.
Kierkegaard’s pseudonyms. (2016). / edited by Katalin Nun, Jon Stewart. London, New York: Routledge. (Kierkegaard Research: Sources, Reception and Resources ;Volume 17).
Lazzarato, M. (2014). Marcel Duchamp and the Refusal of Work / trans. by Joshua David Jordan. Los Angeles: Semiotext(e).
Maniukov, O. (2022). Understanding of human dividuality in political metamodernism. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Philosophy. Philosophical Peripeteias", 66, 27-37. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-66-3. (In Ukrainian).
Perepelytsia, O., Khrabrova, O. (2022). Naked attraction: structure of desire. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Philosophy. Philosophical Peripeteias", 67, 76-84. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-67-9. (In Ukrainian).
Rife, M.C. (2013). Invention, Copyright, and Digital Writing. Chicago: Southern Illinois University Press.
Stallman, R. The GNU Manifesto. (1985). GNU Operating System. URL: https://www.gnu.org/gnu/manifesto.en.html
Авторське право (c) 2023 Георгій Храбров
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
