НАУКОВІ ШЛЯХИ ОПАНУВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНІСТЮ В ТУРБУЛЕНТНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Олег Кубальський ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-7956-3150
DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-67-4
Ключові слова: наука, детермінація, невизначеність, турбулентне суспільство, динамічна система

Анотація

Для сучасного суспільства характерними є перманентні виклики, які створюють ситуацію необхідності збереження ключових параметрів суспільного розвитку з урахуванням тимчасових і ситуативних відхилень від стратегічного напряму цього розвитку. Ключем до розуміння проблеми детермінації у сучасній науці може слугувати виявлення закономірностей у розвитку самої науки. З одного боку, не викликає жодних сумнівів необхідність систематизації знань і дотримання чітких критеріїв науковості – особливо у ситуації експоненціального зростання обсягу і розмаїття знань, якими володіє сучасне суспільство. З іншого боку, наука постійно відмовляється від деякої частини своїх недавніх постулатів, які виявляються лише частково доведеними гіпотезами, які мають лише часткову істинність. Врешті-решт, поза сумнівами і змінами залишаються лише базові критерії науковості та настанова на невпинну внутрішню критику і само-удосконалення науки, тоді як змістова частина науки перебуває у стані перманентної трансформації і уточнень. У постмодерному суспільстві така методологічна і світоглядна настанова науки отримує додаткову ідейну легітимацію завдяки постмодерністським принципам організації знання – таким як ризоматичність, дискурсивність, наративізм, інтертекстуальність тощо. Ознаками науки на її сучасному етапі розвитку є: істотне збільшення питомої ваги міждисциплінарних та інтердисциплінарних досліджень; виникнення нових інтегрованих наук; використання точних методів у дослідженні методологічних та епістемологічних проблем науки й демаркації знання; пошук нових форм дослідження, адекватних новітній специфіці предмета соціогуманітарного дисциплінарного спектру; інтенсивний аналіз взаємозв’язків між гносеологічними та аксіологічними основами соціогуманітарної науки. Дослідницький підхід, в основі якого перебуває осмислення фактору нестабільності, максимально повно відповідає сучасному науковому і суспільному запиту для позначення змістового формату і проблемних викликів сучасності, надає можливість осягати нові пізнавальні горизонти й зрізи реальності, яким притаманні ознаки становлення, нелінійності, невизначеності – тобто практично всі атрибути турбулентного суспільства.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Олег Кубальський, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

Кубальський Олег Нарцизович

кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник

ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

бульвар Тараса Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна

Посилання

Aristotle. (2022). Metaphysics / trans. from Ancient Greek by O. Panych. Kyiv: Tempora. (In Ukrainian).

Bauman, Z. (2008). Globalization. Consequences for man and society / trans. from English by I. Andrushchenko, M. Vynnytskyi. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy Publishing House. (In Ukrainian).

Boychenko, M. I. (2010). Social-philosophical vision of the system-forming nature of worldview. Bulletin of NTUU "KPI" Philosophy. Psychology Pedagogy. (3), 18-22. (In Ukrainian).

Wittgenstein, L. (1995). Tractatus logico-philosophicus / trans. from German by E. Popovych. Wittgenstein L. Tractatus logico-philosophicus; Philosophical studies. Kyiv: Osnovy, p. 5-86. (In Ukrainian).

Hume, D. (2003). Treatise on human nature / trans. from English by P. Nasada. Kyiv: Universe. (In Ukrainian).

Descartes, R. (2020). Metaphysical works / trans. from French by V. Andrushko, S. Gatalska, O. Khoma, A. Baumeister. Ed. by O. Khoma. Kharkiv: Folio. (In Ukrainian).

Deleuze, J., & Guattari, F. (1996). Capitalism and schizophrenia: Anti-Oedipus / trans. from French by O. Shevchenko. Kyiv: Karme-Sinto. (In Ukrainian).

Kuhn, T. (2001). The structure of scientific revolutions / trans. from English. Kyiv: Port-Royal. (In Ukrainian).

Ajdukiewicz, K. & Giedymin, J. (1966). From the Methodology of the Deductive Sciences. Studia Logica 19: 9-45. https://doi.org/10.1007/bf02186718

Aron, R. (1961). Introduction to the Philosophy of History: An Essay on the Limits of Historical Objectivity. Trans. by G. J. Irwin. Boston: Beacon Press.

Beck, U. (1992). Risk Society. Towards a New Modernity. London: Sage.

Bruno, J. (1887). The Heroic Enthusiasts (An Ethical Poem). Trans. by L. Williams. London George Redway York Street, Covent Garden. https://www.gutenberg.org/files/19817/19817-h/19817-h.htm

Janssen, M., & Renn, J. (2015). History: Einstein was no lone genius. Nature, 527, 298–300. https://doi.org/10.1038/527298a

Lubowitz, J. H.; Brand, J. C.; & Rossi, M. J. (2018). Two of a Kind: Multiple Discovery AKA Simultaneous Invention is the Rule. Arthroscopy, 34(8): 2257-2258. https://doi.org/10.1016/j.arthro.2018.06.027.

Lübbe, H. (1971). Theorie und Entscheidung: Studien zum Primat der praktischen Vernunft. Freiburg: Rombach.

Pauncaré, H. (1905). Science and Hypothesis. Authorized trans. by J. B. Halsted. New York: The Science Press.

Planck, M. (1968). Scientific Autobiography and Other Papers. New York: Philosophical Library.

Popper, K. (2002). The Logic of Scientific Discovery. London and New York: Routledge.

Rao, J. R. (1995). Eventual determinism: using probabilistic means to achieve deterministic ends. Proceedings of the Twenty-Eighth Annual Hawaii International Conference on System Sciences, Wailea, HI, USA, vol. 2, pp. 29-38. https://doi.org/10.1109/HICSS.1995.375480.

Schopenhauer, A. (1974). On the Fourfold Root of the Principle of Sufficient Reason. La Salle, Illinois: Open Court.

Опубліковано
2022-12-26
Цитовано
Як цитувати
Кубальський, О. (2022). НАУКОВІ ШЛЯХИ ОПАНУВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНІСТЮ В ТУРБУЛЕНТНОМУ СУСПІЛЬСТВІ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (67), 30-38. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-67-4
Номер
№ 67 (2022)
Розділ
Статті

Авторське право (c) 2022 Олег Кубальський

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).