УТОЧНЕННЯ ЗНАЧУЩОСТІ ПРИНЦИПУ ДЕТЕРМІНІЗМУ У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ ТЕОРІЇ

  • Олег Кубальський ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-7956-3150
DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-66-7
Ключові слова: детермінізм, наука, казуальність, невизначеність, нелінійність, індетермінізм

Анотація

Детермінізм постає як ключове поняття для науки від моменту її виникнення: наука покликана чітко і однозначно визначати причини явищ, які спостерігаються, та на цій основі впевнено прогнозувати розвиток цих явищ. Втім, вже понад століття, після виникнення квантової фізики та з формулюванням теорії відносності і принципу невизначеності класичне розуміння детермінізму зазнало суттєвого перегляду у фізиці, яка вважалася зразком науки. Ще більше викликів поняття детермінізму отримало у соціальних та гуманітарних науках, які звертаються до об’єктів, які не можуть повністю бути охоплені людським досвідом і бути перевіреними за допомогою експериментів. Водночас, саме до соціальних і гуманітарних наук все більшою мірою звертаються за відповідями на питання, яким буде ближче суспільне майбутнє і як підготуватися до його викликів. Все це зумовило необхідність уточнення, до якої міри саме поняття детермінізму зберегло для науки свою значущість, а також прояснити сучасне розуміння пов’язаних з ним понять, таких як причиновість, індетермінізм, невизначеність тощо. Важливі, і до сьогодні належним чином не осмислені ідеї і проблеми були сформульовані у класичних працях видатних представників природничих та гуманітарних наук, зокрема, таких як фізик Вернер Гейзенберг та історик і соціолог Реймонд Арон. З розвитком науки концепція каузальності лише ускладнюється і розвивається як теоретичне обґрунтування відносин причинності, детермінізму і взаємозалежності, і водночас як наближена модель причинності як об’єктивного і закономірного взаємозв’язку речей, процесів і явищ. Окремим завданням науки постає здійснювати публічне роз’яснення сутнісних змін у концепції наукового детермінізму як припущення щодо можливих стійких повторюваних зв’язків, без якого, щоправда, неможлива наукова чи навіть квазінаукова систематизація знання.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Олег Кубальський , ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

Кубальський Олег Нарцизович

кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник,

ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»,

бульвар Тараса Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна

Посилання

Abbott, A. (2001). Chaos of Disciplines. University of Chicago Press.
Aron, R. (1961). Introduction to the Philosophy of History: An Essay on the Limits of Historical Objectivity. Trans. by George J. Irwin. Boston: Beacon Press.
Basu, S. (2018). Fallibilism of Karl Popper: A Critique. Harvest, 3(1), 47-51.
Boychenko, M. I. (2011). External and internal framework conditions of social life (systematic approach to definition). Political science bulletin, (56),123-133. (In Ukrainian).
Brioschi, M. R. (2019). Does Continuity Allow For Emergence? An Emergentist Reading Of Peirce’s Evolutionary Thought. European Journal of Pragmatism and American Philosophy, XI(2). https://doi.org/10.4000/ejpap.1647
Glenn, S. (2012). Experience and Reason in Einstein's Epistemology. Metaphilosophy, 43(5), 679-697.
Cournot, А. (1851). Essai sur les fondaments de nos connaissances et les caracteres de la critique philosophique. Paris: Vrin.
Нayek, F. A. (1952). The Counter-revolution of Science: Studies on the Abuse of Reason. Glencoe, Ill.: Free Press.
Heisenberg, W. (1974). Across the frontiers (World perspectives). New York: Harper & Row.
Heisenberg, W. (2000). Physics and Philosophy. The Revolution in Modern Science. London: Penguin.
Kubalsky, O. (2022). Philosophical understanding of the perspectives of language codification as a factor in the development of science. Philosophical thought, (2), 125–136. https://doi.org/10.15407/fd2022.02.125. (In Ukrainian).
Kuhn, T. (2001). The structure of scientific revolutions / trans. from English by O. Vasiliev. Kyiv: Port-Royal. (In Ukrainian).
O’Malley, B. (2020, Dec 12). Three crises threaten human survival, Chomsky warns. University World News. URL: https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20201212053831736
Peirce, C. S. (1993). Reasoning and the Logic of Things: The Cambridge Conferences Lectures of 1898. Harvard University Press.
Popper, K. R. (1979). Objective knowledge: An evolutionary approach. Oxford: Clarendon Press.
Sorokin, P. (1985). Social and Cultural Dynamics: A Study of Change in Major Systems of Art, Truth, Ethics, Law and Social Relationships. London: Routledge.
Volnevich, B. (2020). Scientific criticism and criteria of scientificity: (translated by Oleg Girny). Philosophy of education, 26(1), 250–259. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-15. (In Ukrainian).
Weber, M. (1998). About the inner vocation to science / trans. from German by O. Pogorily. Weber M. Sociology. General historical analyses. Policy. Kyiv: Osnovy. 310-337. (In Ukrainian).
Опубліковано
2022-11-25
Цитовано
Як цитувати
Кубальський , О. (2022). УТОЧНЕННЯ ЗНАЧУЩОСТІ ПРИНЦИПУ ДЕТЕРМІНІЗМУ У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ ТЕОРІЇ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (66), 59-67. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-66-7
Номер
№ 66 (2022)
Розділ
Статті

Авторське право (c) 2022 Олег Кубальський

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).