ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ В УМОВАХ СУСПІЛЬСТВА СПОЖИВАННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДІАЛЕКТИЧНИХ КАТЕГОРІЙ «ЯВИЩЕ» І «СУТНІСТЬ»
Анотація
У статті аналізуються смислові особливості діалектичних категорій «явище» і «сутність» у контексті здоров’язбережувальної діяльності особистості в умовах сучасного суспільства надмірного споживання. Стверджується, що комерціалізація всіх сфер, так чи інакше пов’язаних зі здоров’ям людини, є однією з головних причин того, що сьогодні здоров’язбереження в Україні набуло масштабів великої соціальної проблеми. Доводиться, що у соціокультурному просторі суспільства споживання відбувається викривлення продуктивної сутності здоров’язбереження, яка окреслюється не лише бажанням бути здоровим і дбайливим ставленням конкретної людини до себе, але й штучно створеними мотивами, а також зовнішньо стимульованими потребами її здоров’язбережувальної діяльності. Здоров’язбереження нерідко ототожнюють з доглядом за своїми фізичними і психічними станами, з дотриманням правил здорового харчування та заняттям спортом. Для регулярного опікування собою людина має бути вмотивованою і характеризуватися силою волі, самодисципліною та обізнаністю у питаннях здорового способу життя. Здоров’язбереження, як процес і як явище загалом, є виключно позитивним і корисним за своєю суттю. Проте ця позитивна характеристика здоров’язбереження як явища залишалась би реальною лише у разі, коли людина не була б учасником інших процесів і явищ, які кардинально змінюють його позитивну сутність. Очевидно, що звинувачувати сьогодні лише атрибути суспільства споживання та спотворену систему цінностей і культуру у викривленні сутності здоров’язбереження було б неправильно, позаяк гординя, заздрість, жадібність, марнославство, лінощі, схильність до понадмірності в харчуванні та жаданнях – це одночасно особисті характеристики і мотиви вчинків багатьох людей. Культурний формат суспільства споживання тільки підігріває ці якості, використовує їх як інструмент для маніпуляцій з ідентичністю людини. В умовах суспільства споживання здоров’язбережувальна діяльність людини перебуває у просторі зростаючих ризиків, які, здебільшого, не вважаються загрозою, оскільки сприймаються як задоволення потреб і здійснення бажань. Внаслідок цього відбувається підміна понять у явищі здоров’язбереження і викривлення його позитивної сутності. Сучасний світ визначає свої правила: ризики для здоров’я супроводжують повсякденні справи пересічних українців і це невідворотно. Можна лише контролювати ризики і в такий спосіб зменшити їхню потужність, але позбавитися або обійти їх на сучасному етапі розвитку технологій не вдасться. У статті наголошується, що впровадження ідей здорового споживання у повсякденність української громади можливе лише за умови особистої активної позиції та відповідальності.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Al-Farabi. (1987). Natural-scientific Tractates. Alma-Ata: Nauka. (In Russian).
Bekh, Yu. V. (2012). The Philosophy of Social Systems Management: Monograph. Kyiv. (In Ukrainian).
Bilinskaya, M. M. (Ed.). (2013). Public Health Policy: Monograph in 2 Parts (P. 1). Kyiv. (In Ukrainian).
Blagorodova, E. A. (2018). Personal Branding: Consumer Identity in the Culture of Postmodernism. Vestnik Slavianskikh Kultur – Bulletin of Slavic Cultures, 49, 41–50. (In Russian).
Bondarenko, V. D. (Ed.). (2011). Philosophy of Integration: Monograph. Uzhgorod. (In Ukrainian).
Bordak, S. N. (2018). The Value of Dialectics in Medical Practice. In A. N. Lyzikov et al. (Eds.), Proceedings of the Conference: Multidisciplinary Approach to the Diagnosis and Treatment of Comorbid Pathology, Gomel, 2018, Noveber 20–22 (pp. 65–68). Gomel: Gomel State Medical University. (In Russian).
Gorovy, V. M. (2010). Social Information Communications, Their Content and Resource. Kyiv: Vernadsky National Library of Ukraine. (In Ukrainian).
Ilyin, A. N. (2016). Consumer Society and Consumer Infrastructure. Chelovek v Mire Kultury – A Person in the World of Culture, 1, 48–58. (In Russian).
Konopleva, N. A. (2015). Servisology (Human and His/Her Needs). Vladivostok. (In Russian).
Kukyan, V. N. (2011). Philosophical Alphabet of Health. Perm. (In Russian).
Mansurova, S. E. (2017). Philosophical Understanding of the Phenomenon of Health. Kontekst i Refleksiya: Filosofiya o Mire i Cheloveke – Context and Reflection: Philosophy about the World and Human, 4A (6), 95–103. (In Russian).
Ponomaryov, O. S. (Ed.). (2014). Social Cognition: Monograph. Kharkiv. (In Ukrainian).
Savelieva, Zh. V. (2011). Consumption of Medical Services or the Provision of Medical Care: The Construction of Images of Paid and Free Medicine by Mass Communication. Zhurnal socziologii i soczialnoi antropologii – Journal of Sociology and Social Anthropology, 5 (58), 347–355. (In Russian).
Shushpanov, D. H. (2015). Determinants of Public Health: The Essence and Features of Systematization. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika – Demography and Social Economy, 2 (24), 141–152. (In Ukrainian).
Valevich, E. S., & Ilyin, A. N. (2015). Branding in a Consumer Society. Vestnik Nizhegorodskogo Universiteta. Seriya: Soczialnye Nauki – Bulletin of the Nizhny Novgorod University. Series: Social Sciences, 1 (37), 101–106. (In Russian).
Аль-Фараби. Естественно-научные трактаты. Алма-Ата: Наука, 1987. 496 с.
Бех Ю. В. Філософія управління соціальними системами: монографія. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. 623 с.
Благородова Е. А. «Личный брендинг»: потребительская идентичность в культуре постмодернизма. Вестник славянских культур. 2018. Т. 49. С. 41–50.
Бордак С. Н. Значение диалектики в медицинской практике. Мультидисциплинарный подход к диагностике и лечению коморбидной патологии: Материалы научно-практической конференции, г. Гомель, 29–30 ноября 2018 года. Гомель: ГомГМУ, 2018. С. 65–68.
Валевич Е. С., Ильин А. Н. Брендинг в обществе потребления. Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. Серия: Социальные науки. 2015. № 1 (37). С. 101-106.
Горовий В. М. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс. Київ: Видавництво Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 2010. 230 с.
Державна політика у сфері охорони здоров’я: кол. моногр.: у 2 ч. / ред. М. М. Білинська, Я. Ф. Радиш. К.: НАДУ, 2013. Ч. 1. 396 с.
Ильин А. Н. Общество потребления и потребительская инфраструктура. Человек в мире культуры. 2016. № 1. С. 48–58.
Коноплёва Н. А. Сервисология (человек и его потребности). Владивосток: Изд-во ВГУЭС, 2015. 220 с.
Кукьян В. Н. Философская азбука здоровья. Пермь: Пермская ГСХА, 2011. 121 с.
Мансурова С. Е. Философское осмысление феномена здоровья. Контекст и рефлексия: философия о мире и человеке. 2017. Том 6. № 4 А. С. 95–103.
Савельева Ж. В. Потребление медицинских услуг или оказание медицинской помощи: конструирование образов платной и бесплатной медицины средствами массовой коммуникации. Журнал социологии и социальной антропологии. 2011. № 5 (58). С. 347–355.
Соціальне пізнання: монографія / за заг. ред. О. С. Пономарьова. Х.: ХНУМГ, 2014. 320 с.
Філософія інтеграції: Монографія / за заг. ред. В. Д. Бондаренка, Ф. Г. Ващука. Ужгород: ЗакДУ, 2011. 544 с.
Шушпанов Д. Г. Детермінанти здоров’я населення: суть та особливості систематизації. Демографія та соціальна економіка. 2015. № 2 (24). С. 141–152.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).