ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ В УМОВАХ СУСПІЛЬСТВА СПОЖИВАННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДІАЛЕКТИЧНИХ КАТЕГОРІЙ «ЯВИЩЕ» І «СУТНІСТЬ»

Анотація

У статті аналізуються смислові особливості діалектичних категорій «явище» і «сутність» у контексті здоров’язбережувальної діяльності особистості в умовах сучасного суспільства надмірного споживання. Стверджується, що комерціалізація всіх сфер, так чи інакше пов’язаних зі здоров’ям людини, є однією з головних причин того, що сьогодні здоров’язбереження в Україні набуло масштабів великої соціальної проблеми. Доводиться, що у соціокультурному просторі суспільства споживання відбувається викривлення продуктивної сутності здоров’язбереження, яка окреслюється не лише бажанням бути здоровим і дбайливим ставленням конкретної людини до себе, але й штучно створеними мотивами, а також зовнішньо стимульованими потребами її здоров’язбережувальної діяльності. Здоров’язбереження нерідко ототожнюють з доглядом за своїми фізичними і психічними станами, з дотриманням правил здорового харчування та заняттям спортом. Для регулярного опікування собою людина має бути вмотивованою і характеризуватися силою волі, самодисципліною та обізнаністю у питаннях здорового способу життя. Здоров’язбереження, як процес і як явище загалом, є виключно позитивним і корисним за своєю суттю. Проте ця позитивна характеристика здоров’язбереження як явища залишалась би реальною лише у разі, коли людина не була б учасником інших процесів і явищ, які кардинально змінюють його позитивну сутність. Очевидно, що звинувачувати сьогодні лише атрибути суспільства споживання та спотворену систему цінностей і культуру у викривленні сутності здоров’язбереження було б неправильно, позаяк гординя, заздрість, жадібність, марнославство, лінощі, схильність до понадмірності в харчуванні та жаданнях – це одночасно особисті характеристики і мотиви вчинків багатьох людей. Культурний формат суспільства споживання тільки підігріває ці якості, використовує їх як інструмент для маніпуляцій з ідентичністю людини. В умовах суспільства споживання здоров’язбережувальна діяльність людини перебуває у просторі зростаючих ризиків, які, здебільшого, не вважаються загрозою, оскільки сприймаються як задоволення потреб і здійснення бажань. Внаслідок цього відбувається підміна понять у явищі здоров’язбереження і викривлення його позитивної сутності. Сучасний світ визначає свої правила: ризики для здоров’я супроводжують повсякденні справи пересічних українців і це невідворотно. Можна лише контролювати ризики і в такий спосіб зменшити їхню потужність, але позбавитися або обійти їх на сучасному етапі розвитку технологій не вдасться. У статті наголошується, що впровадження ідей здорового споживання у повсякденність української громади можливе лише за умови особистої активної позиції та відповідальності.