«Меч покарання» Русі: творення образу Андрія Юрійовича (Боголюбського) у Київському літописі

Анотація

Київський літопис ХІІ ст. є не лише важливою історичною, а й високохудожньою пам’яткою давнього українського письменства своєї доби. Водночас багато аспектів поетики цього твору досі чекають свого вивчення.

Метою цієї розвідки є дослідження засобів художнього конструювання образу князя Андрія Боголюбського, який був ворогом Києва і прагнув створити нову «велику столицю» у Заліссі.

Актуалізовано, що автором записів про Андрія, які потрапили до Київського літопису, вважається Кузьмище Киянин – милостник цього князя, який отримав завдання прославити його. Тому твір рясніє численними оповідями про князя-патрона Кузьми, які послідовно формують образ благородного, боголюбивого і богообраного володаря. Аналізом тексту підтверджено, що правдоподібності цим дописам мав додати модельований автором ефект присутності через деталізацію окремих епізодів. Вони чітко вирізняються на тлі загального плину оповіді. Починаючи від першої короткої згадки за 1147 рік і завершуючи детальним описом вбивства Андрія, автор цих записів не залишає сумнівів у тому, що метою його праці було нав’язування реципієнту ідеї про його унікальність і святість. Книжник змоделював мозаїчний життєпис свого героя, його біографію у найвидатніших діяннях.

Акцентовано, що деталі літописної оповіді натомість підтверджують, що Андрій не був популярним і шанованим ні серед найближчих підлеглих, ні серед простолюду. Він пішов проти конвенційних вимог часу, нехтував церковними канонами, ігнорував інших носіїв влади. Бачення Андрієм влади, способів її отримання і передачі наступникам зробили його «чужим серед своїх».

Підсумовано, що Андрій Боголюбський уявляв себе караючим «мечем Божим», а його літописець доклав чимало сил і таланту для створення відповідної інформаційної картинки у літописі.