Тип героя в пост-«уліссівському» модернізмі (на матеріалі романів Р.Музіля й В. Ґомбровича)
Анотація
Останнім часом у зарубіжному літературознавстві з’явилися наукові праці, де робиться спроба переосмислення звичних уявлень про модернізм. Водночас системному розумінню модернізму бракує періодизації: розмежування його «класичного» етапу, що представлений творами «батьків-основоположників» модерністської прози Дж. Джойса, Ф. Кафки й М. Пруста, і етапу наступного – 1930-х років, коли вплив цих письменників на літературу грандіозний і вона разом із наслідуванням їм намагається вийти з-під їхнього впливу.
Мета статті – описати й схарактеризувати тип героя в модерністських романах 1930-х років у порівнянні з головними героями «Улісса» Дж. Джойса, що надасть можливість відокремити цей етап розвитку модернізму від «класичного» і сприятиме більш глибокому розумінню загальної проблематики й картини світу модерністських творів епохи 1930-х.
Методологічною основою є концепція М. Кундери щодо еволюції жанру новітнього роману в трьох «таймах», де третій – модерністський представлено романістикою 1930-х, зокрема В. Ґомбровича і Р. Музіля.
Центральні герої романів «Людина без властивостей» Р. Музіля Ульріх і «Фердидурке» В. Ґомбровича Юзьо, як і головний герой «Улісса» Дж. Джойса Леопольд Блум, за характером і своїм положенням у соціумі й світі є «евріменами», «людинами взагалі»: вони одночасно «і» й «і» та «недо-» й «недо-». Однак те, що вони інтелектуали, одинаки і за своєю сюжетною роллю – сини, а не батьки, як Блум, уподібнює їхні образи Стівенові Дедалові – іншому головному героєві «Улісса». Таким синтетичним, стівено-блумівським типом героя в романі В. Ґомбровича фабульно розкривається концепція «незрілості» і в романі Р. Музіля – «людини без властивостей», котрими в цих творах осмислюється світогляд і проблематика епохи 1930-х як епохи утвердження масового суспільства, де проблема особистості постає особливо гостро.
Завантаження
Посилання
Vasyliuk, Ye. I. (2019). The Motives of Fatherhood and Sonship in the Novels ”Ulysses” by J. Joyce, ”Murphy” by S. Beckett and “At Swim-Two-Birds” by F. O’Brien. Traektoriâ Nauki = Path of Science. Vol. 5, № 8, 1001–1007. [in Ukrainian]
Vasyliuk, Ye. I. (2021). The Motifs of Corporeality and Chthonicity in the Themes of Sonship and Fathership, Travel and Return, and Female Nature of the Early Novels of S. Beckett and F. O’Brien. Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism. Vol. 32 (71), № 3, Part 2, 137–143. [in Ukrainian]
Vasyliuk, Ye. I. (2019). Cororeality in “Ulysses” by J. Joyce, “Murphy” by S. Beckett and the “Poor Mouth” by F. O’Brien. Contemporary Literary Studies. № 16, 40–45. [in Ukrainian]
Hirnyak, M. (2009). Between Scylla and Charybdis of personal identity (based on “Ferdydurke” by W. Gombrowicz). Paradigm. № 4, 189–209. [in Ukrainian]
Gombrowicz, W. (2002). Ferdydurke / trans. from Polish A. Bondar. Kyiv: Osnovy. 352 p. URL: https://coollib.cc/b/332949-vitold-gombrovich-ferdidurke/read (access date: 25.03.2025). [in Ukrainian]
Kundera, M. (2024). The Art of the Novel / trans. from French L. Kononowicz. Lviv: Old Lion Publishing House. 160 p. [in Ukrainian]
Musil, R. (2010). The Man Without Qualities. Vol. I / trans. from German O. Logvynenko. Kyiv: Zhupanskyi Publishing House. 416 p. [in Ukrainian]
Borbely, C., Mihalycsa, E., Petrar, P. (eds.) (2022). Temporalities of Modernism. Milano: Ledizioni. 379 р. [in English]
Engelhardt, N. (2019). Modernism, Fiction and Mathematics. Edinburgh: Edinburgh University Press. 202 p. [in English]
Halliwell, M. (2006). Transatlantic Modernism: Moral Dilemmas in Modernist Fiction. Edinburgh: Edinburgh University Press. 264 p. [in English]
