Медіальный проект Чхартішвілі-Акуніна: метафікціональність як метаісторизм

  • Павло Миколайович Бабай Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-1955-8306
Ключові слова: наративні ‘історія’ і ‘подія’, новий історизм, номотетичність, ідіографичність, полідискурсивність, наративно-жанрова гібридизація

Анотація

Особливу актуальність для сучасного літературознавства отримує дослідження медіальних засобів комунікативної поетики, у значній мірі модерністські парадигми, що зміщають традиційні, літературного твору. У якості суміжної проблематики виступає вивчення надтекстових єдностей, що складаються в авторські проекти зі складною наративною ієрархією й жанрово-стилістичною гібридністю. Виділяється типологія літературно-медіальних проектів, що втілюють феномен нового історизму в сучасній російській літературі (творчість В. Шарова, В. Сорокіна, Є. Водолазкіна, М. Шишкіна й ін.) Безумовно помітне місце в цьому контексті належить метаісторичному проекту Бориса Акуніна.

Метою даної статті є дослідження літературного проекту Бориса Акуніна як медіальної системи, що координує історіософскі мотивації автора з метатекстуальними репрезентаціями жанрово-наративних моделей, характерних для сучасної літератури.

У якості методологічного ключа застосовується аналіз продуктивної взаємодії сціентистських і фікціональних значень концептів «історії» і «події», а також відповідних когнітивних традицій і практик їх осмислення.

Дослідження показало, як «великі» історичні наративи де-монологізуються, зазнаючи коригувальний вплив з боку фікціональних онтологічних і антропологічних моделей. Це робить актуальним звертання до жанрів анекдоту й новели, детективного й авантюрного варіантів історичного роману. Суб’єктно-оповідна система активізує поліфонічні засоби – інтерференції мови й точок зору нараторів та акторів. Художній час і простір створюють безліч варіантів перетинання хронотопів, сюжетних кореляцій і мотивних перекликів.

 Таким чином, децентрується інстанція автора – він виступає в ролі модератора полідискурсивної безлічі версій ‘історій’ та ‘подій’. Створюється система авторських масок, кожна з яких втілює новий варіант фігури Іншого як носія іншої креативної свідомості, альтернативної історії як мови опису світу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Павло Миколайович Бабай, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії російської літератури

Посилання

Akunin B. Chast' Evropy. Istorija Rossijskogo gosudarstva. Ot istokov do mongol'skogo nashestvija. M.: AST, 2014. 396 s.

Akunin B. Vneklassnoe chtenie. URL: http://www.lib.ru/RUSS_DETEKTIW/BAKUNIN/akunin14.txt (data obrashhenija 20.04.2020).

Akunin B. Pelagija i krasnyj petuh/ URL: http://www.lib.ru/RUSS_DETEKTIW/BAKUNIN/akunin27.txt (data obrashhenija 20.04.2020).

Akunin B., Chhartishvili G. Kladbishhenskie istorii. URL: http://www.lib.ru/RUSS_DETEKTIW/BAKUNIN/kladbishe.txt (data obrashhenija 20.04.2020).

Alekseevskaja A. I. Blog B. Akunina: tematika, struktura zapisej, sposoby vzvaimodejstvija s chitateljami // Aktual'nye problemy germanistiki, romanistiki i rusistiki. 2016. T. 1. S. 117-123.

Breeva T. N. Konceptualizacija istorii v literaturnyh proektah G. Chhartishvili // Filologija i kul'tura. 2014. №3(37). Kazanskij (Privolzhskij) federal'nyj universitet. S. 42 – 48.

Maksimova T. O. Blog v tvorchestve Borisa Akunina // Ural'skij filologicheskij vestnik. 2016. № 5. S. 197 – 206.

Os'muhina O. Ju., Karpov A. D. Svoeobrazie istoricheskogo romana Borisa Akunina v proekte «Anatolij Brusnikin» // Filologicheskie nauki. Voprosy teorii i praktiki. Tambov: Gramota, 2020. Tom 13. Vypusk 2. C. 37-41.

Rogova E. N. Aspekty celostnosti sbornika B. Akunina «Ljubov' k istorii» // Sibirskij filologicheskij zhurnal. 2014. № 4. S. 171 – 178.

Savel'eva I. M., Poletaev A. V. Istorija i vremja. V poiskah utrachennogo. M.: «Jazyki russkoj kul'tury», 1997. 800 s.

Snigireva T. A., Podchinenov A. V. Istoricheskij roman: versija B. Akunina // Pushkinskie chtenija. Vyp. XVIII. Leningradskij gosudarstvennyj universitet imeni A. S. Pushkina. 2013. S. 48 – 55.

Snigireva T. A., Podchinenov A. V., Snigirev A. V. Specifika diskursivnyh praktik v proekte B. Akunina «Istorija rossijskogo gosudarstva» // Vestn. Volgogr. gos. un-ta. Ser. 2, Jazykozn. 2016. T. 15. № 3. S. 162 – 171.

Sorokin S. P. Geteronimija v kontekste literaturno-izdatel'skogo proekta «B. Akunin» // Jaroslavskij pedagogicheskij vestnik. 2011. № 2. Tom I. S. 279 – 282.

Sorokin S. P. Literaturno-kommercheskij proekt «Boris Akunin» v kontekste sovremennoj sociokul'turnoj situacii // Vestnik JarGU. Serija Gumanitarnye nauki. Jaroslavl', 2011. № 3(17). S. 48–50.

Опубліковано
2020-11-17
Як цитувати
Бабай, П. (2020). Медіальный проект Чхартішвілі-Акуніна: метафікціональність як метаісторизм. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (86), 49-54. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2020-86-06