Семантичне поле фентезі: проблеми визначення

  • Наталія Петрівна Іванова Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-9558-9764
  • Ольга Сергіївна Рижченко Харківський національний університет радіоелектроніки https://orcid.org/0000-0003-1693-6121
Ключові слова: жанр, мета-жанр, міфо-фольклорна традиція, фантастика, фентезі

Анотація

На сучасному етапі розвитку літератури «чистий» жанр зникає, поступаючись місцем різним утворенням, що поєднують у собі ознаки двох і більше жанрів. Одним із таких, відносно «нових», літературних явищ є фентезі, навколо якого постійно ведуться дискусії. Підвищений інтерес до нього з боку літературознавців може бути пояснений постійною динамікою фентезі, що призводить до розширення його тематичних різновидів, а відтак і до розширення читацького кола (воно охоплює читачів різних вікових груп та різного соціального статусу).

Фентезі закономірно сформувалось у самостійну галузь в межах фантастики вже у другій половині ХХ століття. Хоча, в дійсності, має витоки із багатовікової традиції фантастичного (міфо-фольклорна традиція, середньовіччя, бароко, традиції готичного роману, романтизм та модернізм), в якій запозичувало різноманітні способи відтворення дійсності.

Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених різним аспектам та проблемам вивчення фентезі (Дрієр С., Фредріксон Н., Лугова Є., Маркова Т., Толкачова В., Хоруженко Т. та ін.), на сьогодні немає чіткого визначення даного поняття. Більшість літературознавців називають фентезі жанром, окреслюючи при цьому стійкі складники його змісту (фантастичну реальність, орієнтовану на міфо-фольклорну традицію, наявність авантюрної інтриги, дійових осіб з магічними здібностями, наявність магічних артефактів, протистояння злу в глобальному масштабі).

Ми вважаємо, що фентезі – це мета-жанр, який має свою стійку структуру моделювання світу та обʼєднує спільним предметом художнього зображення різноманітні жанри в літературі та в інших видах мистецтва. Проте на сьогодні для ствердження того, що фентезі – мета-жанр, не вистачає однієї важливої складової – це збереження структурно-семантичного ядра упродовж кількох епох. Хоча ми можемо стверджувати, що фентезійні елементи вже чітко промальовувались і в модернізмі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Наталія Петрівна Іванова, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання

Ольга Сергіївна Рижченко, Харківський національний університет радіоелектроніки

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри мовної підготовки

Посилання

Alber, J. (2016). Unnatural Narrative: Impossible Worlds in Fiction and Drama. University of Nebraska Press.

Borev, Yu. B. (2002). Ehstetika. Uchebnoe posobie. Moskva: Vysshaya shkola.

Burlina, E. YA. (1987). Kul'tura i zhanr: metodologicheskie problemy zhanrooborazovaniya i zhanrovogo sinteza. Nauchnoe izdanie. Izd-vo Saratovskogo universiteta. Saratov.

Dement'eva, E.S. (2017). Slavyanskoe fehntezi kak sposob priobshcheniya detej k istorii i tradiciyam svoego naroda. Vneocherednye Lazarevskie chteniya: materialy mezhdunar. nauch. konf. 37–41.

Dreier, Stephanie. (2018). Old fables and their new tricks: exploring revisionist fairytale fantasy in selected texts by Cornelia Funke and Svetlana Martynchik. A dissertation submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of doctor of philosophy in the faculty of graduate and postdoctoral studies (Germanic studies). Vancouver: the University of British Columbia.

Duggan, Anne, Ph D., Haase, Donald, Ph. D, Callow, Helen J. (2016). Folktales and Fairy Tales: Traditions and Texts from around the World. 2nd ed. 4 vols. ABC-CLIO.

Fairy Tale Origins Thousands of Years Old, Researchers Say. (2016). Local Live, BBC. BBC News, 20 Jan. 2016, www.bbc.com/news/uk-35358487. Accessed 6 Nov.

Fredrickson, N. (2016). Designing a course integrating critical pedagogy, fantasy literature, and religious studies. Fantasy Literature. Sense Publishers. 57 76.

Galanina, E. V., Baturin, D. A. (2016). Fehntezi kak neomifologicheskaya real'nost'. Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta. 3 (385 (39)). 41–45.

Grossman, Evelyne. (2016). Roland Barthes, Jacques Derrida: au-delà de la différence sexuelle. Colloque ”RASTROS DO IMPENSADO: A DESCONSTRUÇÃO A LITERATURA (DE RETORNO A DERRIDA)”, ([Traces de l’impensé : la déconstruction, la littérature (revenant sur Derrida)] Université de BRASILIA (Brésil), Sep 2016, Brasilia, Brésil.

Grytting, Anna. (2018). On the Yellow Brick Road: Fantasy, Fairy Tales, and the Coming of Age Journey. University of Agder: Faculty of Humanities and Education, Department of Foreign Languages and Translation.

Higgins, Andrew (2017) Building Imaginary Worlds (2012) by Mark J.P. Wolf and Revisiting Imaginary World (2016) edited by Mark J.P. Wolf, Journal of Tolkien Research: Vol. 4: Iss. 1, Article Available at: http://scholar.valpo.edu/journaloftolkienresearch/vol4/iss1/10

Ivanova, N. P. (2014). Problema dinamiki fantasticheskogo zhanra v russkoj romanticheskoj proze 1820-h – 1830-h godov. Naukovі pracі Kam’yanec'-Podіl's'kogo nacіonal'nogo unіversitetu іmenі Іvana Ogієnka: Fіlologіchnі nauki, 35, 98 – 101.

Khoruzhenko, T. I. (2017). Motiv Vtorogo prishestviya v sovremennoj russkoj fehntezi. Problemy istoricheskoj poehtiki. 17 (2). 141 158.

Khoruzhenko, T. I. (2014). Put' fehntezi: ot zhanra k metazhanru. Vestnik SurGPU. 5 (32). 107–111.

Kichenko, A. S. (2003). Mifopoehticheskie formy v fol'klore i istorii russkoj literatury ХІХ veka. Nauchnoe izdanie. Cherkassy : Izd-vo Cherkasskogo universiteta.

Kovtun, E. N. (2007). Fantastika kak ob"ekt nauchnogo issledovaniya: problemy i perspektivy otechestvennogo fantastovedeniya. Russkaya fantastika na perekrest'e ehpoh i kul'tur: materialy Mezhdun. nauch. konf., 21–23 marta 2006 g. 4.

Lejderman, N. (2010). Teoriya zhanra. Nauchnoe izdanie. Ekaterinburg: Institut filologicheskih issledovanij i obrazovatel'nyh strategij “Slovesnik” UrO RAO; UrGPU.

Linhardt, Abigail (2016). Rhetorically Fantastic: The Relationship Between Fantasy Literature and Academic Scholarship As Seen Through an Analysis Of The Neverending Story. Electronic Thesis or Dissertation. University of Findlay, 2016. OhioLINK Electronic Theses and Dissertations Center. 02 Nov. 2018

Lotman, Yu. M. Uspenskij, B. A. (1992). Mif – imya – kul'tura. Izbrannye stat'i v trekh tomah. T. І. Nauchnoe izdanie. Tallinn: “Aleksandra”.

Lugovaya, E.A. (2015). Mifopoehticheskie osnovaniya proizvedenij zhanra “fantasy”. Gumanitarnye i yuridicheskie issledovaniya. 76 79.

Markova, T.N. (2017). Zhanrovaya priroda romanov M. Semenovoj. Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta. 8. 152 156.

Mazour, A. (2018). The Reality of Escape in Fantasy. Honors Teses, University of Nebraska-Lincoln. 54. htps://digitalcommons.unl.edu/honorstheses/54.

Meletinskij, E. M. (1976). Poehtika mifa. Nauchnoe izdanie. Moskva: Nauka.

Potebnya, A. A. (1976). Estetika i poehtika. Nauchnoe izdanie. Moskva: Iskusstvo.

Ryzhchenko, Olga. Problems of definition and classification of fantasy: Western European and Slavonic perspectives. SHS Web of Conferences. 2018. – Vol. 55. – 04009. Pp. 1–7.

Safron, E. A. (2017). Traditions of Urban Fantasy in M. Yu. Lermontov’s Novella “Stoss”. Vestnik Severnogo (Arkticheskogo) federal’nogo universiteta. Ser.: Gumanitarnye i sotsial’nye nauki. 1. 131–138.

Seregina, A. (2018). Performing fantasy and reality in contemporary culture. Taylor&Francis Ltd, Routledge.

Spivak, R. (1985). Russkaya filosofskaya lirika: problemy tipologii zhanrov. Nauchnoe izdanie. Krasnoyarsk: Izd-vo Krasnoyar. un-ta.

Stableford, Brian. (2005). Historical Dictionary of Fantasy Literature. Toronto: The Scarecrow Press. Inc. Lanham, Maryland.

Steinseifer-Szabo, J. (2015). Is fantasy a central genre in modern literature? GRIN Publishing Apr.

Svein, A. (2005). Policing Fantasy: Problems of Genre in Fantasy Literature. A Thesis presented to The Department of Literature Area Studies and European Languages. The University of Oslo.

Tolkachyova, V.S. (2010). Fehntezi: zhanr ili literaturnoe napravlenie? Izvestiya Volgogradskogo Gosudarstvennogo Pedagogicheskogo universiteta. 169 172.

Tokarev, S. A. (1988). Mify narodov mira. Sovetskaya ehnciklopediya. 1.: A–K. 15.

Zaja, P.M. (2018). Beyond and Below: Subversive Spaces in Postmodern British Fantasy. A Thesis Submitted to the Faculty of Purdue University in Partial Fulfillment of the Requirements for the degree of Master of Arts. Department of English. Hammond, Indiana.

Опубліковано
2019-08-29
Як цитувати
Іванова, Н., & Рижченко, О. (2019). Семантичне поле фентезі: проблеми визначення. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (81), 75-80. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2019-81-12
Розділ
Літературознавчі дослідження: теоретичні та прикладні аспекти