Біблійна герменевтика як структурант поетики «Слова про Закон і Благодать» Іларіона

  • Наталія Микитівна Левченко Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0000-0002-7535-6330
Ключові слова: біблійна герменевтика, екзегеза, інтерпретація біблійних топосів, алегоричний сенс, Закон, Благодать

Анотація

У статті говориться, що з метою інтерпретації біблійних топосів Закону та Благодаті Іларіон звертається до жанру слова. Законом він вважає Старий Заповіт, який уже виконав своє завдання, а Благодаттю – Новий Заповіт, який окреслює буття людини, її стосунки з Богом, дає надію на вічне життя.

Тематика «Слова» розбиває проповідь на чотири фрагменти. У першому з них помічаємо алегоричний сенс прочитання Святого Письма стосовно історії людства. Другий фрагмент присвячено тлумаченню образу Ісуса Христа, який постає як синтез Божого та людського начал. Третій фрагмент зображує події за межею Біблії. Його присвячено хрещенню Русі. У четвертому фрагменті прославляється князь Володимир.

Перевага Нового Заповіту над Старим Заповітом втілена автором в образах вільної дружини Авраама Сарри – Благодаті та його рабині Агар – Закону. Наслідуючи кращі традиції візантійської ораторської прози, автор «Слова» пересипає його текст цитатами із Біблії та додає до них переважно алегоричне тлумачення, підкреслюючи, що твір призначений не для проголошення, а для читання, що давало можливість автору вжити широкі виражальні можливості, а саме, буквальний і алегоричний сенси прочитання святого Письма.

Той, хто приймає Благодать, приймає добро, любов, стає сином Божим і починає жити новим життям у Святому Дусі, яким проймається віруюча людина. Подолання Закону і сприйняття Благодаті означає, за Іларіоном, набуття духовної свободи.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Наталія Микитівна Левченко, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та світової літератури

Посилання

Aleksandrov O. Literatura Kyivskoi Rusi: Mizh mifopoetykoiu i khrystyianskym symvolizmom: [Statti. Monohrafiia]. Odesa: Astroprynt, 2010. 472 s.

Bilous P. Davnia ukrainska literatura: Zasib piznannia i vykhovannia chy mystetstvo slova//Dyvoslovo. 2017. № 2. S. 12–15.

Bilous P. Motyv svitla v kyievoruskii literaturnii tradytsii//Antyproloh: zb. nauk. pr., prysviach. 60-richchiu chl.-kor. NAN Ukrainy Mykoly Sulymy. Kyiv: VD «Stylos», 2007. S. 67–88.

Bilous P. Ukrainska serednovichna literatura: monohrafiia. Zhytomyr: vyd. Yevenok O. O., 2015. 584 s.

Hrushevskyi M. Istoriia ukrainskoi literatury: v 6 t. 9 kn. Kyiv: Lybid, 1993. T. 2. 263 s.

Davnoruski liubomudry/V. Horskyi, O. Vdovyna, Yu. Zavhorodnii, O. Kyrychok. Kyiv: VD «KM Akademiia», 2004. 304 s.

Эlyade M. Myf o vechnom vozvrashchenyy. Obrazы y symvolы. Sviashchennoe y myrskoe. Moskva: Ladomyr, 2000. 414 s.

Eliade M. Sviashchenne i myrske. Mify, snovydinnia i misterii. Mefistofel i androhin. Okultyzm, vorozhbytstvo ta kulturni upodobannia/per. H. Korian, V. Sakhna. Kyiv: Osnovy, 2001. 592 s.

Eliade M. Traktat z istorii relihii. Kyiv: Dukh i Litera, 2016. 520 s.

Ilarion, mytr. Pro Zakon Moiseiem danyi i pro Blahodat ta Istynu v Isusi Khrysti vtilenykh. Kyiv: MAUP, 2004. 176 s.

Istoriia ukrainskoi literatury: u 12 t./red. kol.: V. Donchyk (holova) [ta in.]/zah. red. vyd. V. Donchyka; NAN Ukrainy, In-t lit. im. T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. Kyiv: Nauk. dumka, 2014. T. 2: Davnia literatura (druha polovyna KhVI – KhVIII st.)/nauk. red.: V. Sulyma, M. Sulyma. 839 s.

Kaiua R. Liudyna ta sakralne. Kyiv: Vakler, 2003. 256 s.

Levchenko N. Bibliina hermenevtyka v davnii ukrainskii literaturi. Kharkiv: Maidan, 2018. 392 s.

Pykkyo R. Ystoryia drevnerusskoi lyteraturы. Moskva: Kruh, 2002. 351 s.

Syrtsova O. Apokryfichna apokaliptyka: filosofska ekzeheza i tekstolohiia z vydanniam hretskoho tekstu Apokalipsysa Bohorodytsi za rukopysom KhI stolittia. Kyiv: VD «KM Akademiia»; Universytetske vyd-vo «Pulsary», 2000. 326 s.

Slipushko O. Paradyhma obrazu ruskoi sviatosty u «Chtenii o Borysi i Hlibi» prp. Nestora//Prepodobnyi Nestor Pecherskyi v istorii ukrainskoi kultury: zb. st./za red. arkhyiepyskopa Ihoria Isichenka. Kharkiv: Akta, 2014. S. 44–53.

Slipushko O. Sofiia Kyivska. Ukrainska literatura serednovichchia: Doba Kyivskoi Rusi (Kh – KhIII stolittia). Kyiv: Akonit, 2002. 400 s.

Sulyma V. Bibliia i ukrainska literatura: navchalnyi posibnyk. Kyiv: Osvita, 1998. 400 s.

Sulyma V. Stanovlennia propovidnytstva Kyivskoi Rusi: osoblyvosti literaturnoi ekzehezy i poetyky//Mediievistyka: zb. nauk. st./za red. O. Aleksandrova. Odesa: Astroprynt, 2006. Vyp. 4. S. 29–39.

Sulyma V. Terminolohichni definitsii ta henealohiia zhanriv oratorsko-propovidnytskoi prozy KhI – KhVIII stolit//Izbornyk 2012–2016. Doslidzhennia. Krytyka. Publikatsii/upor., red.: V. I. Sulyma. Kyiv: VD Dmytra Buraho, 2018. 452 s.

Shleiermakher F. Hermenevtyka/per. s nem. A. L. Volskoho; nauch. red. N. O. Huchynskaia. Sankt-Peterburh: Evropeiskyi Dom, 2004. 242 s.

Iaremenko V. Pershyi svitoch zemli ukrainskoi//Ilarion, mytropolyt. Pro Zakon Moiseiem danyi i pro Blahodat ta istynu v Isusi Khrysti vtilenykh. Kyiv: MAUP, 2004. S. 3–28.

Iauss H. Estetychnyi dosvid i literaturna hermenevtyka//Slovo. Znak. Dyskurs: Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky KhKh st./za red. M. Zubrytskoi. Lviv: Litopys, 1996. S. 278–307.

Опубліковано
2019-08-29
Як цитувати
Левченко, Н. (2019). Біблійна герменевтика як структурант поетики «Слова про Закон і Благодать» Іларіона. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (81), 9-14. Retrieved із https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/14078
Розділ
Літературознавчі дослідження: теоретичні та прикладні аспекти