Витоки музичного просвітництва як напряму професійної діяльності педагога-музиканта в Україні та Китаї
Анотація
У статті музично-просвітницька діяльність розглянута як напрям професійної діяльності педагога-музиканта в історико-педагогічному контексті. Доведено, що розвиток музичного просвітництва відбувався під впливом народних традицій, культурного досвіду країни, а також новітніх соціокульурних та мистецько-педагогічних тенденцій. Визначено, що у культурі України та Китаю з давніх часів велика увага приділялася музичному навчанню й вихованню, музичній просвіті населення. Розглянуто витоки популярності різних форм музичної просвіти у досліджуваних країнах, від найдавніших аутентичних до більш сучасних міжкультурних. Акцентовано необхідність професійної підготовки педагогів-музикантів до цілеспрямованої діяльності з популяризації музичних знань, формування в них здатності до здійснення культурно-мистецького впливу на людину з метою гармонізації її внутрішнього світу.
Завантаження
Посилання
Ван Юйхэ. История музики в современном Китае. Пекин : Народное музыкальное изд-во, 2002. 362 с.
Дін Юнь. Формування музичної культури молодших школярів у процесі фортепіанного навчання в мистецьких позашкільних закладах освіти : дис. ... канд.пед.наук : 13.00.01 / Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2016. 227с.
Кабалевский Д. Б. Музыка свободного Китая. Советская музыка. 1952. № 5. С. 12–18.
Лю Бинцян Музыкально-исторические параллели развития искусства Китая и Европы : монография по истории музыкальной культуры для музыкальных академий / университетов и вузов искусства. Одесса : Астропринт, 2014. 440 с.
Михайличенко О. В. Музично-педагогічна діяльність українських композиторів і виконавців другої половини ХІХ – початку ХХ ст. : історичні нариси. Суми : Видавничовиробниче підприємство «Мрія-1», 2005. 102 с.
Мю Пэйянь. Музыкальное образование в начальных и средних школах. Шанхай, 1996. 112 с.
Степаненко А. В. Освітні товариства в Україні [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ : В-во «Наукова думка», 2010. 728 с.: Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Osvitni_tovarystva.
Сунь Цзинань. Летопись китайского музыкального образования в период новой истории 1840–2000 гг. Шаньдун, 2004. 669 с.
Тан Цземін. Основні підходи до музичного навчання учнів в Китаї. Професіоналізм педагога : теоретичні й методичні аспекти : зб. наук. праць. Слов’янськ, 2015. Вип. 2. С. 46–54.
У Хунюань. Китайская художественная песня: теория и история жанра : дис. … канд. искусствоведения : 17.00.03 / Харьковский национальный университети имени И. П. Котляревского. Харьков, 2016. 231 с.
Фань Чженьсюань. Основні тенденції розвитку музичної освіти Китаю у ХХ ст.: поєднання традицій та інновацій. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць. Харків, 2017. Вип. 48. С. 121–134.
Цзян Лібінь. До проблеми музичного навчання і виховання у Китаї. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2013. № 10 (269). Ч. І. С. 128–133.
Чайка С. В., Чайка М. М. Кобзарство – дієвий чинник збереження традицій духовного життя нації. Збірник наукових праць. 2012. Вип. 12. С. 439–446.
Чень Кай. Особливості виконавсько-просвітницької підготовки майбутнього вчителя музики в системі вищої педагогічної освіти. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2016. № 14. С. 388–395.
Шацкая В. Музыка в школе. Художественное воспитание средствами музыкального искусства. Москва : Изд-во АПН РСФСР, 1950. 174 с.
Шреєр-Ткаченко О. Я. Історія української музики : уч. пос. Ч. 1. Розвиток української музичної культури від найдавніших часів до середини ХІХ століття. Київ : Музична Україна, 1980. 198 с.
