Філософський підхід у географічних дослідженнях
Анотація
Мета статті. Обґрунтування значення філософського підходу у географічних дослідженнях, ролі філософії в історичному розвитку, сучасній еволюції науки, формуванні загальнонаукової картини світу, висвітлення еволюції ідей та підходів у галузі досліджень системи «людина – природа – суспільство».++
Основний матеріал. З філософської точки зору зміна наукових картин світу на певному історичному етапі еволюції людства характеризується тим, що на кожному етапі зміна картини світу відбувається разом з формуванням нової, характерної для цього періоду наукової парадигми лапласівського детермінізму. Для класичної науки характерною парадигмою є механіка, на основі якої розроблені відповідні закони, наукові ідеї, принципи. Механістична картина світу побудована на принципах жорсткого детермінізму, а образ світобудови уявляється як годинниковий механізм. З філософської точки зору, детермінізм – учення про загальну обумовленість явищ природи. Практичне значення його в тому, що знаючи попередній стан, наприклад природних систем, можна передбачати подальшу їх зміну. У некласичній картині світу пануючою парадигмою виступає відносність, дискретність, вірогідність, додатковість. У постнекласичній науці пануючою парадигмою стає парадигма становлення, самоорганізації на основі законів, принципів, ідей синергетики. В методології окремих галузевих напрямків поняття парадигми може трактуватися дещо інакше, на відміну від того, що тут використано, в залежності від особливостей предметно-об’єктного поля дослідження. При зміні наукових етапів досягнення попередніх не зникають, а продовжують існувати з доповненнями та вдосконаленням, що відповідає з філософської точки зору принципу глобального еволюціонізму. Виділення географії з природознавства і формування її як важливої науки в пізнанні закономірностей взаємодії природи та суспільства розпочався вже дуже давно. Роль філософії, зокрема стародавніх філософів в цьому процесі, є досить помітною і важливою. Окремої особливої уваги заслуговують питання системної організації, явищ і процесів у світі, без чого неможливо вирішувати глобальні проблеми людства в єдиній глобальній соціогеосистемі. З позиції суспільної географії система «людина-природа-суспільство» досліджується комплексно та міждисциплінарно, у тому числі з урахуванням принципів системного та синергетичного підходів.
Висновки. Використання філософського підходу та філософських методів у суспільно-географічних дослідженнях пов’язано з еволюцією і розвитком наукового знання, побудованого на основі головних принципів розвитку сучасної науки, зокрема: глобального еволюціонізму, системності, історизму, синергетизму. У сучасному світі існує тісний зв’язок між різними науками, зокрема в галузі досліджень системи «людина – природа – суспільство», в тому числі між філософією та географією, що й забезпечує єдність наук у дослідженні складних питань взаємодії суспільства і планети, необхідності вирішення глобальних проблем людства.
Завантаження
Посилання
Caseyб, E.S (2001) Between Geography and Philosophy: What Does It Mean to Be in the Place-World? Available as: https://www.jstor.org/stable/3651229 [in English].
Puente-Lozano, P. (2023) History and philosophy of geography I: Heterodox progress, critical scepticism, and intellectual voluminosity Available at: https://www.researchgate.net/publication/369542015_History_and_philosophy_of_geography_I_Heterodox_progress_critical_scepticism_and_intellectual_voluminosity [in English].
Tambassi, T., Tanca, M. (2021). The Philosophy of Geography. Available at: https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-77155-3 [in English].
Varzi, A.C. (2001) The Philosophy of Geography. Available at: https://www.academia.edu/8640881/The_Philosophy_of_Geography [in English].
Zavhorodko, L. (2013) Osvitni vymiry filosofii heohrafii [Educational dimensions of the philosophy of geography] / Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Science, I(2), Issue: 12 Available at: https://seanewdim.com/wp-content/uploads/2021/02/Zavhorodko-L.V.-Educational-dimensions-of-the-philosophy-of-geography.pdf [in Ukrainian].
Lipych, L.H., ed. (2018). Methodology and organization of scientific research: tutorial. Lutsk: Vezha, 220 [in Ukrainian].
Mezentsev, K.V. (2005). Human-geographic forecasting of regional development: monograph. Kyiv: KNU, 253 [in Ukrainian].
Nadybska, O. Ya. (2009). Philosophy: tutorial. Odesa: OLI, 360 [in Ukrainian].
Niemets, K.A., Niemets, L.M. (2014). Theory and ethodology of geographic science: methods of spatial analysis: tutorial. Kharkiv: KhNU, 172 [in Ukrainian].
Pistun, M.D. Basics of the theory of social geography (1996). Kyiv: Vyshcha shkola, 231 [in Ukrainian].
Serhiienko, V.V. (2011). Philosophical problems of scientific knowledge: tutorial. Kremenchuk: KremNU, 103 [in Ukrainian].
Topchiiev, O.H. (2009). Basics of human geography: tutorial. Odesa: Astroprint, 544 [in Ukrainian].
Topchiiev, O.H. (2016) The subject area of geography and its modern methodological transformations. Ukrainskyi Geohrafichnyi Zhurnal. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UGJ_2016_1_13 [in Ukrainian].
Fedii, O. (2016). Philosophical approaches to understanding the category “environment”. Filosofski obrii. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/144772302.pdf [in Ukrainian].
Shablii, O.I. (2003). Basics of general human geography: tutorial. Lviv: LNU, 444 [in Ukrainian].
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.