Філософський підхід у географічних дослідженнях

Анотація

Мета статті. Обґрунтування значення філософського підходу у географічних дослідженнях, ролі філософії в істо­ричному розвитку, сучасній еволюції науки, формуванні загальнонаукової картини світу, висвітлення еволюції ідей та підходів у галузі досліджень системи «людина – природа – суспільство».++

Основний матеріал. З філософської точки зору зміна наукових картин світу на певному історичному етапі ево­люції людства характеризується тим, що на кожному етапі зміна картини світу відбувається разом з формуванням нової, характерної для цього періоду наукової парадигми лапласівського детермінізму. Для класичної науки харак­терною парадигмою є механіка, на основі якої розроблені відповідні закони, наукові ідеї, принципи. Механістична картина світу побудована на принципах жорсткого детермінізму, а образ світобудови уявляється як годинниковий механізм. З філософської точки зору, детермінізм – учення про загальну обумовленість явищ природи. Практичне значення його в тому, що знаючи попередній стан, наприклад природних систем, можна передбачати подальшу їх зміну. У некласичній картині світу пануючою парадигмою виступає відносність, дискретність, вірогідність, додатко­вість. У постнекласичній науці пануючою парадигмою стає парадигма становлення, самоорганізації на основі зако­нів, принципів, ідей синергетики. В методології окремих галузевих напрямків поняття парадигми може трактуватися дещо інакше, на відміну від того, що тут використано, в залежності від особливостей предметно-об’єктного поля дослідження. При зміні наукових етапів досягнення попередніх не зникають, а продовжують існувати з доповнення­ми та вдосконаленням, що відповідає з філософської точки зору принципу глобального еволюціонізму. Виділення географії з природознавства і формування її як важливої науки в пізнанні закономірностей взаємодії природи та суспільства розпочався вже дуже давно. Роль філософії, зокрема стародавніх філософів в цьому процесі, є досить помітною і важливою. Окремої особливої уваги заслуговують питання системної організації, явищ і процесів у світі, без чого неможливо вирішувати глобальні проблеми людства в єдиній глобальній соціогеосистемі. З позиції суспіль­ної географії система «людина-природа-суспільство» досліджується комплексно та міждисциплінарно, у тому числі з урахуванням принципів системного та синергетичного підходів.

Висновки. Використання філософського підходу та філософських методів у суспільно-географічних досліджен­нях пов’язано з еволюцією і розвитком наукового знання, побудованого на основі головних принципів розвитку сучасної науки, зокрема: глобального еволюціонізму, системності, історизму, синергетизму. У сучасному світі існує тісний зв’язок між різними науками, зокрема в галузі досліджень системи «людина – природа – суспільство», в тому числі між філософією та географією, що й забезпечує єдність наук у дослідженні складних питань взаємодії суспіль­ства і планети, необхідності вирішення глобальних проблем людства.