АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ ТА АНАЛОГІЯ ПРАВА У КОНТЕКСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНШИХ СПОСОБІВ ЗАХИСТУ ПОРУШЕНОГО ПРАВА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Анотація

Вступ. У статті висвітлено процес застосування аналогії закону та аналогії права як інших способів захисту порушеного права в адміністративному судочинства. Встановлено, що способи, які не тотожні способам прямо передбаченим у законі (пункти 1-6 частини першої статті 5, пункти 1-8-1 частини другої статті 245 КАС України), але такі, що не суперечать закону та є ефективними є іншими способами захисту порушених прав в адміністративному судочинстві.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Доведено, що критеріїв, які встановлені законодавством, для чіткого застосування судом інших способів захисту порушених прав в адміністративному судочинстві недостатньо. Зауважується, що адміністративний суд повинен мати чіткий алгоритм дій для такого застосування інших способів захисту порушених прав. Зроблено висновок, що такі способи не є безпосередньо тотожними до передбачених законом, але повинні бути подібними їм та схожими на них, ураховуючи ті ознаки інших способів захисту порушених прав в адміністративному судочинстві, що безпосередньо вказано у частині першій статті 5 та частині першій статті 245 КАС України. Такий висновок статті зроблено шляхом застосування граматичного способу тлумачення частини першої статті 5 та частини першої статті 245 КАС України, де має місце стале словосполучення «інший спосіб» як окрема синтаксична одиниця (конструкція), яку було утворено законодавцем шляхом поєднанням двох вищевказаних слів на основі підрядного зв’язку, а також з урахуванням граматичного зв’язку та змісту. Адже слово «інший» означає той, що відрізняється від конкретного, наданого у межах конкретних обставин, але поєднання цього слова зі словом «спосіб» вказує на те, що інший спосіб за всіма своїми ознаками та юридичною природою повинен залишатися повноцінним та ефективним способом захисту порушених прав в адміністративному судочинстві. Таким чином, інший спосіб повинен бути подібним та схожим до способів захисту порушених прав в адміністративному судочинстві, що прямо передбачено законом (пункти 1-6 частини першої статті 5, пункти 1-8-1 частини другої статті 245 КАС України).

Висновок. Коли йдеться про конкретизоване наповнення змісту інших способів захисту порушеного права, то у цьому випадку ми повинні виходити з можливості застосування аналогії закону та аналогії права. Це зумовлено тим, що названі категорії вже за своєю природою мають справу з роботою, спрямованою на застосування подібних явищ, предметів тощо (анало́гія - (грец. Αναλογια - «відповідність»), як то подібність чи схожість у цілому предметів, які різняться один від одного, а також будь-яких явищ за певними якостями, ознаками або відношеннями). Враховується, що законодавство забороняє застосування аналогії закону та аналогії права лише для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. В інших випадках таке застосування за наявності відповідних підстав буде можливим. Зокрема, як зазначено у частині шостій статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, яким регулюються певні правовідносини, судом застосовується закон, який регулює такі правовідносини (йдеться про аналогію закону), а за його  відсутності, суд може виходити із конституційних принципів чи загальних засад права (йдеться про аналогію права). Тобто, підставою такого застосування є відсутність закону, що регулює конкретні правовідносини. Такий підхід є достатньо важливим з огляду на те, що заборонено відмову в розгляді чи вирішенні адміністративних справ з мотивів неповноти, неясності, суперечливості або відсутності законодавства, яким регулюються спірні відносини (частина четверта статті 6 КАС України). Зауважується, що у цьому випадку йдеться про непрямий спосіб фіксації можливості застосування аналогії закону чи права.