АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ІНСТИТУТАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Анотація
Вступ. Важливість переходу до вироблення спільних рішень органами місцевого самоврядування у взаємодії з інститутами громадянського суспільства в межах питань місцевого самоврядування, обумовлена процесами демократизації, децентралізації та встановленням «доброго врядування». Виведення рівня партисипативної демократії на рівень партнерства передбачає абсолютно інших рівень довіри та наявність позитивної практики взаємодії. Проте, в умовах дії воєнного стану, України стикається не тільки з проблемами відсічі агресії з боку Російської Федерації, а й із нищівною пропагандою в умовах незавершеності реформ децентралізації та демократизації. У той же час, великі глобальні зриви, зокрема, російська агресія проти України та зміна клімату, підкреслили важливість зміцнення правління в демократичних країнах – і довіри громадян до них. На підставі доктринальних досліджень та аналізу законодавства визначено основні групи проблем у сфері взаємодії органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Метою дослідження є виокремлення актуальних проблем взаємодії органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства в умовах воєнного стану. Перш за все, слід систематизувати та згрупувати проблеми за змістом і визначити черговість та послідовність кроків для їх вирішення.
Короткий зміст основних результатів дослідження. Згрупувати сучасні проблеми взаємодії органів місцевого самоврядування та інституцій демократичного суспільства можна за наступними напрямками: 1. Низький рівень залученості/участі в інституціях партисипативної демократії. Причинами може бути формальний підхід, відсутність довіри та належного рівня взаємодії, який дозволяє здійснювати дієвий вплив на прийняття рішень органами та посадовими особами місцевого самоврядування; 2. Потреба в оновленні та необхідність усунення прогалин у чинних нормативно-правових актах. При цьому, оновлення також потребують і локальні акти; 3. Типовість та шаблонність щодо взаємодії, без урахування локальних особливостей. Важливо уникати «насадження згори» інституцій взаємодії через прийняття типових документів. В аспекті досліджуваної проблеми, слід відзначити, що багато рекомендацій щодо взаємодії, містяться в підзаконних актах; 4. Невисокий рівень впровадження партисипативної участі. Локальними актами врегульовано окремі види партисипативної демократії. Наприклад, місцеві ради уповноважені на прийняття статуту територіальної громади, яким встановлюється порядок проведення зборів на відповідній території, право звернення з електронними петиціями, участі у виборах та місцевих референдумах та ін.
Висновок. З огляду на проведене дослідження слід виокремити наступні проблеми взаємодії: низький рівень залученості/участі в інституціях партисипативної демократії; потреба в оновленні та необхідність усунення прогалин у чинних нормативно-правових актах; типовість та шаблонність щодо взаємодії, без урахування локальних особливостей; невисокий рівень впровадження партисипативної участі. Кожна група проблем потребує окремого дослідження, при цьому, не тільки вченими-юристами.
З урахуванням наведених напрямів, що потребують удосконалення, слід розробити загальну стратегію розширення та розвитку інститутів партисипаторної демократії у поєднанні з добрим врядуванням та демократизацією, сталим розвитком. Питання впровадження інституцій партисипативної демократії рівня «партнерство» є перспективним напрямом подальших досліджень.
Слід застерегти від фрагментарних і непотрібних змін Конституції України. Повномасштабна агресію проти України продемонструвала низький рівень гарантій для місцевого самоврядування і багато важливих змін до законодавства вносилися вже в травні 2022 року. Безумовно, все це має бути враховано при розробці нового проекту змін до Конституції в межах завершення конституційної та муніципальної реформ. При цьому, по-перше, зміни не повинні нівелювати позитивні здобутки реформ, а по-друге, мають сприяти усуненню недоліків реформи місцевого самоврядування. Оновлення мають бути виваженими, достатніми і запроваджуватися лише за необхідності, зберігаючи при цьому курс на набуття членства України в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.
Завантаження
Посилання
Building Trust and Reinforcing Democracy. Preparing the Ground for Government Action. OECD. URL: https://www.oecd.org/en/publications/building-trust-and-reinforcing-democracy_76972a4a-en.html
Цимбалюк В. І. Взаємодія органів влади з інститутами громадянського суспільства: специфіка в умовах воєнного стану. Юридичний вісник. № 1 (66). 2023. С. 46-54. URL: https://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/61743/1/%d1%86%d0%b8%d0%bc%d0%b1%d0%b0%d0%bb%d1%8e%d0%ba.pdf
Єрьомка Д. В. Напрямки удосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства публічної влади в умовах війни в Україні. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. 2023. № 5-6. С. 58-64. URL: https://repo.btu.kharkov.ua/bitstream/123456789/48902/1/apie_2023_5-6_12.pdf
Шумляєва, І., & Лисиця, О. Теоретичні підходи до партисипативної демократії на місцевому рівні. Аспекти публічного управління. 2024. № 12 (2). С. 57-66. URL: https://doi.org/10.15421/152425
Приданюк О. А. Особливості взаємодії громадськості з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Наука і техніка сьогодні. 2023. № 5 (33). С. 185-197. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/nts/article/view/11773/11833
Astrauskas A., Čelkė K., Stasiukynas A., Vilkauskas K. Searching for opportunities for more active civil participation in decision-making processes. Vol. 21 No. 2 (2022): Public Policy and Administration. DOI: https://doi.org/10.13165/VPA-22-21-2-01
Кагановська Т.Є., Серьогін В.А. Право на належне адміністрування як конституційне право особи: досвід ЄС. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Право». 2024. Вип. 37. С. 8-27. https://doi.org/10.26565/2075-1834-2024-37-01
Trust and democracy. OECD. URL: https://www.oecd.org/en/topics/trust-and-democracy.html
Recommendation of the Council on Human-Centred Public Administrative Services. OECD/LEGAL/0503 Adopted on: 17/09/2024 https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0503
Стешенко Т. В., Мацнєва О.В., Шмига В.О. Комунікації та взаємодія між органами місцевого самоврядування та громадськістю. Наука і техніка сьогодні. 2024. № 4 (32). С. 128-140.
Постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text
Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки і оборони: теорія і практика : навчальний посібник / В. А. Ященко, В. Г. Пилипчук, П. П. Богуцький, О. Д. Довгань, І. М. Доронін, О. В. Петришин; за заг. ред. В. Г. Пилипчука; Науково-дослідний інститут інформатики і права НАПрН України. Київ; Одеса: Фенікс, 2020. 224 с. URL: https://ippi.org.ua/sites/default/files/demokratichniy_civilniy_kontrol.pdf
Положення «Про загальні збори громадян за місцем проживання в місті Харкові»: Рішення міської ради від 04.07.2007. №121/07. С. 1-18. URL: https://www.city.kharkov.ua/ assets/files/docs/city/dod_statut.doc (дата звернення 06.04.2024 р.).
Статут територіальної громади міста Харкова. https://www.city.kharkiv.ua/uk/dokumentyi/ustav-territorialnoj-gromadyi.html
Взаємодія органів державної влади та громадянського суспільства: навчаль. посіб. / за наук. ред. Ю. Сурміна, А. Михненка; авт. кол.: Ю. Сурмін, А. Михненко, Т. Крушельницька та ін. Київ: НАДУ, 2011. 388 с.
Гришко Л.М. Основні напрями удосконалення правового регулювання взаємодії органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства в умовах воєнного стану. II International Scientific and Theoretical Conference «Current scientific goals, approaches and challenges» (Рига, Латвійська Республіка, 9 серпня 2024 р.). С. 28-30. DOI: https://doi.org/10.36074/scientia-09.08.2024
Безпалова О. Сутність та значення координаційних органів як суб’єктів реалізації державної політики. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 6. С. 105-109.
Авторське право (c) 2024 Лілія Гришко

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.