ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ:  РОЗВИТОК СТАЛОЇ ПЕРЕРОБКИ ПЛАСТИКОВИХ ВІДХОДІВ У НІГЕРІЇ

doi:10.26565/2075-1834-2024-37-10

Олюделе Соладжа Університет Олабісі Онабанджо

DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2024-37-10

Ключові слова: нормативно-правове забезпечення, штучний інтелект, Нігерія, права людини, сталий розвиток, переробка відходів.

Анотація

Вступ. Стаття спрямована на вивчення етико-правових принципів використання штучного інтелекту для переробки пластикових відходів, проблем прав людини, пов’язаних із переробкою пластикових відходів у Нігерії, та інтеграції штучного інтелекту для захисту прав людини в управління відходами. Крім того, в ній обгрунтовано важливість партнерства з багатьма зацікавленими сторонами в інтеграції штучного інтелекту з правами людини в утилізації відходів, потенційні довгострокові наслідки впровадження технологій штучного інтелекту у переробці пластикових відходів, а також політика та нормативна база, необхідна для підтримки етичного використання ШІ в цьому контексті.

Короткий виклад основних результатів дослідження. У статті обгрунтовано критичну важливість інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) з міркуваннями прав людини при переробці пластикових відходів. Аналіз було зосереджено на кількох ключових моментах, у тому числі на ключовій ролі державної політики та нормативних актів у забезпеченні захисту прав людини в контексті переробки пластикових відходів. Крім того, у статтті підкреслено необхідність створення етичних принципів і стандартів для використання штучного інтелекту в утилізації відходів, а також потенціал ШІ для підвищення безпеки працівників і зменшення забруднення навколишнього середовища на підприємствах з переробки.

Висновок. Пріоритезація етики та прав людини в розробці ШІ для поводження з відходами передбачає забезпечення прозорості, підзвітності та справедливості в процесах прийняття рішень ШІ, а також усунення будь-яких потенційних упереджень в алгоритмах ШІ. Необхідно провести дослідження з оцінки впливу, щоб оцінити ефективність технологій штучного інтелекту для захисту прав людини при переробці пластикових відходів, зосередившись на аналізі їхнього впливу на безпеку працівників, захист навколишнього середовища та здоров’я громади. Співпраця між зацікавленими сторонами, включаючи уряди, промисловість і громадянське суспільство, має першочергове значення для ефективного впровадження технологій ШІ у переробці пластикових відходів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Ahamed, M. I., Ali, M. E., Zhang, Y., & Islam, M. R. (2020). A novel approach to recycling waste plastics into valuable materials using intelligent algorithms. Journal of Cleaner Production, 121794.

Barreto, L. et al. (2020). Improving sorting line efficiency in a waste management facility using a robotic solution. Procedia Manufacturing, 51, 514-519.

Biswas, A., Dey, N., & Ashour, A. S. (2021). AI and IoT integration in waste management: Opportunities and challenges. Future Generation Computer Systems, 117, 231-244.

Bryson, J. J., Diamantis, M. E., & Grant, T. D. (2017). Of, for, and by the people: The legal lacuna of synthetic persons. Artificial Intelligence, 251, 44-60.

Brearley, M. (2020). Plastic recycling and human health impacts: A review. Environment International, 134, 105283.

Diakopoulos, N., Friedler, S. A., Arenas, M., Barocas, S., & Sandvig, C. (2018). Principles for Accountable Algorithms and a Social Impact Statement for Algorithms. arXiv preprint arXiv:1803.09010.

European Union. (2016). General Data Protection Regulation (GDPR). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2016/679/oj

Ezemonye, L. I., & Opeolu, B. O. (2017). Environmental pollution and health risks of plastic waste disposal in developing countries like Nigeria. Journal of Health and Pollution, 7(15), 32-42.

Floridi, L., Cowls, J., Beltrametti, M., Chatila, R., Chazerand, P., Dignum, V., ... & Luetge, C. (2018). AI4People—An ethical framework for a good AI society: Opportunities, risks, principles, and recommendations. Minds and Machines, 28(4), 689-707.

Geyer, R. et al. (2017). Production, use, and fate of all plastics ever made. Science Advances, 3(7), e1700782.

ILO. (2013). Child labor in Nigeria: An overview. International Labour Organization.

Jambeck, J. R., Geyer, R., Wilcox, C., Siegler, T. R., Perryman, M., Andrady, A., ... & Law, K. L. (2015). Plastic waste inputs from land into the ocean. Science, 347(6223), 768-771.

Khan, M. H., Khan, H., Ullah, R., Ullah, F., & Ghani, S. (2020). Artificial intelligence: A key to solve solid waste management problems. Journal of Cleaner Production, 256, 120437.

Liao, Q., Zhao, Z., & Liu, Y. (2020). Fairness-aware task allocation for human-agent teaming in waste recycling systems. Sustainable Cities and Society, 54, 101995.

Mittelstadt, B. D., Allo, P., Taddeo, M., Wachter, S., & Floridi, L. (2016). The ethics of algorithms: Mapping the debate. Big Data & Society, 3(2), 205395171667967.

Nzeadibe, T. C., Igbokwe, E. M., Njoku, J. D., & Ogu, V. I. (2019). Plastic waste and its management in Nigeria: A review. Environmental Quality Management, 28(3), 45-56.

Oduro-Appiah, K., Gbeddy, G., & Kuma, J. (2018). Plastic waste management in Ghana: A case of inadequate collection, disposal and recycling. Environment, Development and Sustainability, 20(5), 2279-2293.

Ogungbemi, A., Gbadegesin, A., Ogungbemi, A., & Oyetunji, O. (2020). Socio-economic and environmental implications of plastics consumption and waste management in Nigeria. Journal of Environmental Management, 254, 109800.

OECD. (2018). The role of digitalization in supporting a transition to more resource-efficient and circular economies. Organization for Economic Co-operation and Development.

Osagie, I. E., Adekunle, I. M., & Osagie, A. I. (2019). Occupational health and safety management practices and hazard exposure among plastic waste handlers in Benin City, Nigeria. Journal of Environmental and Public Health, 2019.

Ren, J., Xu, Z., Chai, K., & Lin, C. (2018). Automatic sorting of plastic bottles using an adaptive neuro-fuzzy inference system. Waste Management, 80, 112-122.

Schecter, A. et al. (2018). Health and environmental assessment of the impact of e-waste recycling on metal exposure and health outcomes in Nigeria. Environmental Research, 161, 212-224.

Selvam, J., & Shanmugasundaram, J. (2021). AI and IoT in Waste Management: Challenges and Future Directions. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 1074(1), 012114.

Stirling, A. (2008). "Opening up" and "closing down": Power, participation, and pluralism in the social appraisal of technology. Science, Technology, & Human Values, 33(2), 262-294

United Nations. (n.d.). Universal Declaration of Human Rights. Retrieved from https://www.un.org/en/universal-declaration-human-rights/

United Nations Environment Programme. (2018). Single-use plastics: A roadmap for sustainability. Retrieved from https://wedocs.unep.org/bitstream/handle/20.500.11822/25496/singleUsePlastic_sustainability.pdf

United Nations Human Rights Office of the High Commissioner. (2020). Environment and human rights. Retrieved from https://www.ohchr.org/en/issues/environment/pages/environmentindex.aspx

Wajid, N. et al. (2021). Optimal operational scheduling of plastic recycling plant using deep learning and machine learning. Journal of Cleaner Production, 295, 126388.

World Bank. (2018). What a waste 2.0: A global snapshot of solid waste management to 2050. Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/30317

Zhou, C., Xu, J., Zhang, J., & Shen, S. (2020). A review of artificial intelligence technologies for solid waste recycling. Journal of Cleaner Production, 123609.