ПРОБЛЕМАТИКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Анотація
Вступ. У статті розглядаються найважливіші аспекти проблематики конституційного права ЄС, а саме природа європейського конституціоналізму, європейські цінності та ідентичність, співвідношення оптимальної європейської моделі і глобального управління. Автор обґрунтовує думку про те, що вперше в процесі євроінтеграції сьогодні можна помітити розбіжність між «матеріальною» та «юридичною» Конституцією. Тому видається слушною позиція щодо можливості перегляду договорів, які складають нинішню Конституцію Європи. Міждисциплінарне та інституціоналізоване дослідження серед науковців щодо актуальних питань конституційного права ЄС, зокрема, сучасного стану європейського конституційного процесу, його можливої еволюції та потенційного застосування до глобального управління може сприяти тому, щоб поточні дебати щодо майбутнього ЄС та міжнародних відносин стали більш ефективними. Хоча сьогодні європейський конституційний процес має певні вади, ЄС, тим не менш, зумів легітимізувати себе через підтвердження ідентичності, яка синтезує демократичні цінності та громадянський статус для європейців.
Короткий зміст основних результатів дослідження. Конституційна модель для Європи повинна враховувати демократичні ідеали та конституційні культури, що існують в ЄС, вивчаючи як взаємозв’язок між різноманітними традиціями та ідентичністю, так і можливості інтеграції існуючих політичних інтересів в спільні інтереси європейських суб’єктів, як проблеми, що пов'язані з питанням про те, як має бути визначений і розподілений суверенітет. Європейська Конституція має стати першою моделлю конституційного плюралізму. Кінцевою метою європейського конституційного процесу є створення нової моделі наднаціональної демократії, яка має бути заснована на прогресивному формуванні єдиного демосу. Вважаємо, що це не лише питання управління, яке саме по собі може бути автократичним або демократичним sui generis, але це є питанням про поширення демократії за межі національної держави (злиття нації з державою). Отже, завершення процесу демократизації ЄС означатиме історичний кінець націоналізму (ідеології національної держави), «природного» політичного поділу Європи на національні держави та початок наднаціонального курсу європейської історії. Основоположні цінності європейської цивілізації, такі як політичні ідеології (лібералізм, демократія, соціалізм і націоналізм), спосіб виробництва (капіталізм), інтелектуальні та моральні парадигми (філософія, наука, громадянські та соціальні права), вперше були випробувані в історії в Європі, а звідси експортовані на планетарний масштаб, поступово перетворюючись на універсальну модель поведінки. Вони стали конститутивними цінностями ідентичності сучасної людини. Саме в цьому полягає непереборна сила європейського магніту. Цінності, які започатковані в Європі, сьогодні є спільним надбанням людства та є загальновизнаним стандартом для вимірювання ступеня культурного, політичного та морального розвитку народу. Цінності визначені історично, тобто вони вписані в історію, що робить їх поступово осмисленими та конкретно досяжними час від часу. Європейська революція має стати увінчанням і завершенням демократичної революції. Європейська революція мала б привести до глобального переосмислення системи категорій, за допомогою яких уявляється світ і стан прав людини. Здається, центральна проблема нашого часу вже не пов’язана лише з питанням досягнення вищого ступеня свободи, рівності чи соціальної справедливості, на нашу думку, сьогодні актуальною є проблема організації мирних і конституційних відносин між націями та державами. Якщо прийняти точку зору, що історична новизна нашого часу збігається з питанням політичної інтеграції людства, тоді видається логічною теза про те, що європейський конституційний процес має велике значення для решти світу.
Висновок. Обґрунтовано висновок про те, що ключова причина існування ЄС полягає не в захисті певної культурної, расової чи релігійної ідентичності, а в специфічному ефективному методі вирішення конфліктів між державами. Що стосується концепції європейської ідентичності, то помилково вважається, що вона не є чітко визначеною або що вона ідентифікується сумою національних ідентичностей. Національні ідентичності є продуктом національних ідеологій, а епоха націоналізмів була лише короткою перервою в європейській історії. Його коріння на поверхні, а європейська єдність, навпаки, має дуже глибокі коріння. Розширення та поглиблення НАТО, керівним ядром якої є G7, на основі принципу умовності щодо демократичного конституціоналізму, спроможності управління та економічної трансформації, призведе таким чином до розширення на планетарному рівні орбіти демократичного правління та надасть можливість запобігти формуванню антагоністичної системи, якою була радянська. Простий союз націоналізмів насправді не може бути тривалим чи ефективним, оскільки його природа є антагоністичною та конфронтаційною. Навпаки, Атлантична система продовжуватиме проявляти до решти світу непереборну силу привабливості лише тому, що цінності, на яких вона заснована, стали універсальними. Саме подолання націоналізму в місці його історичного народження дає можливість ЄС та НАТО керувати процесом політичної інтеграції людства.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 471. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-programi-diyalnosti-kabinetu-ministriv-t120620. (Дата доступу: 21.11.2022).
Серьогін В.О., Воронов М.М., Червяцова А.О. Конституційне право як провідна галузь права Європейського Союзу: концептуальний підхід. Juris Europensis Scientia. Випуск № 4. 2020.С.34-42. DOI https://doi.org/10.32837/chern.v0i4.124
Nicolaïdis K. Our European Democracy: Is this Constitution a Third Way for Europe?”, in, Whose Europe? National Models and the Constitution of the European Union, Kalypso Nicolaidis and Stephen Weatherill (eds.), Oxford University Press, 2003. 300 р.
Договір про Європейський Союз, Маастріхт, 7 лютого 1992 року (текст із змінами та доповненнями від 13 грудня 2007 року) (консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу з протоколами та деклараціями на 30.03.2010). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_029. (Дата доступу: 21.11.2022).
Walker Neil. The Past and Future of the European Constitution (Collected Courses of the Academy of European Law). Oxford University Press, 1st edition (April 20, 2021). 2021. 352 р.
Case C-157/21 - Poland v Parliament and Council. Judgment of the Court (Full Court) of 16 February 2022. URL: https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?num=C-157/21. (Дата доступу: 21.11.2022).
A European Green Deal. URL: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en. Дата доступу: 21.11.2022).
Barber N.W., Cahill Maria and Ekins Richard. The Rise and Fall of the European Constitution, Hart Publishing, 2019. 248 р.
Lupo Nicola, Fasone Cristina. Interparliamentary Cooperation in the Composite European Constitution, Hart, 2018. 384 р.
Paulo Ferreira da Cunha, Political Ethics and European Constitution, Springer, 2015. 81 р. DOI https://doi.org/10.1007/978-3-662-45600-2
Серьогін В.О. Європейське управління як інститут конституційного права Європейського Союзу. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Право». 2022. Вип. № 33. С. 28-43. DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2022-33-03
J. H. H. Weiler. The Constitution of Europe: ‘Do the New Clothes Have an Emperor?’ and Other Essays on European Integration, Cambridge University Press, 1999. 364 р.
Scicluna Nicole. European Union Constitutionalism in Crisis. Routledge, 2014. 180 p.
Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine on approval of the Government Action Program. June 12, 2020. № 471. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-programi-diyalnosti-kabinetu-ministriv-t120620. (Date of access: 21.11.2022).
Serohin V.O., Voronov M.M., Cherviatsova A.O. Constitutional law as a leading branch of European Union law: a conceptual approach. Juris Europensis Scientia. Issue No. 4. 2020. P. 34-42. DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i4.124
Nicolaïdis K. Our European Democracy: Is this Constitution a Third Way for Europe?”, in, Whose Europe? National Models and the Constitution of the European Union, Kalypso Nicolaidis and Stephen Weatherill (eds.), Oxford University Press, 2003. 300 р.
4 Treaty on European Union, Maastricht, February 7, 1992 (text with changes and additions, December 13, 2007) (consolidated versions of the Treaty on European Union and the Treaty on the Functioning of the European Union with protocols and declarations as of March 30, 2010). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_029. (Date of access: 21.11.2022).
Walker Neil. The Past and Future of the European Constitution (Collected Courses of the Academy of European Law). Oxford University Press, 1st edition (April 20, 2021). 2021. 352 р.
Case C-157/21 - Poland v Parliament and Council. Judgment of the Court (Full Court) of 16 February 2022. URL: https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?num=C-157/21. (Date of access: 21.11.2022).
A European Green Deal. URL: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en. (Date of access: 21.11.2022).
Barber N.W., Cahill Maria and Ekins Richard. The Rise and Fall of the European Constitution, Hart Publishing, 2019. 248 р.
Lupo Nicola, Fasone Cristina. Interparliamentary Cooperation in the Composite European Constitution, Hart, 2018. 384 р.
Paulo Ferreira da Cunha, Political Ethics and European Constitution, Springer, 2015. 81 р. DOI https://doi.org/10.1007/978-3-662-45600-2
Serohin V.O. European governance as an institution of constitutional law of the European Union. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series «Law», (33). P. 28-43. DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2022-33-03
J. H. H. Weiler. The Constitution of Europe: ‘Do the New Clothes Have an Emperor?’ and Other Essays on European Integration, Cambridge University Press, 1999. 364 р.
Scicluna Nicole. European Union Constitutionalism in Crisis. Routledge, 2014. 180 p.
Авторське право (c) 2022 Марк Воронов, Ізабелла Воронова
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.