До питання правового регулювання NFT-токенів як віртуальних благ

Анотація

Вступ. Дана наукова стаття присвячена окремим аспектам таких віртуальних благ/активів, як NFT-токен (невзаємозамінний токен) та його місцю у зобов’язальному правовідношенні. Нормативно-правова база та судова практика щодо невзаємозамінних токенів наразі є відсутня, що є характерною ситуацією не лише для вітчизняної юриспруденції, а й для світової. З огляду на зазначене виникає необхідність дослідження природи вказаного явища.

Короткий зміст основних результатів. У статті здійснюється аналіз запропонованого законодавчого визначення «віртуальний актив» по відношенню до NFT-токену. Дослідження окремих рис даного явища обумовлює необхідність звернення до його відображуваних технічних характеристик на сучасному етапі. Так, визначено, що NFT-токен виконує посвідчувальну функцію та не може існувати самостійно без його прив’язки до іншого об’єкта цивільних прав. Без такого поєднання, виключно як код, токен не може розцінюватися як нематеріальне благо, оскільки токен посвідчує суб’єктивне право на інший об’єкт цивільних прав, а тому повинен розглядатись виключно як актив (благо), якому притаманний забезпечувальний характер. Акцентовано увагу на тому, що однією з основних проблем правової невизначеності даної категорії є питання стосовно того, що саме особи набувають при купівлі NFT-токену, оскільки по-суті токен пов’язаний зазвичай із іншим об’єктом, що і дає йому вже реальну цінність. Проаналізовано зв’язок невзаємозамінного токену зі старт-контрактом та визначені можливі правові наслідки їх взаємодії.

Висновки. Невзаємозамінні токени існують у децентралізованій системі  та тісно пов’язані із смарт-контрактом вже на стадії їх створення, тому за умови відсутності імперативних вимог з боку законодавства, останні можуть бути розцінені як різновид цивільно-правового договору, що у свою чергу, через сталий взаємозв’язок між ними, дає можливість виокремити окремі риси зобов’язального характеру даного явища.