ОБҐРУНТУВАННЯ ПРАВОВОГО ПЛЮРАЛІЗМУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

doi:10.26565/2075-1834-2021-31-03

Юлія Олегівна Луконцева Харківський національний університет внутрішніх справ https://orcid.org/0000-0002-5649-819X

DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2021-31-03

Ключові слова: правовий плюралізм, праворозуміння, соціологія права, глобалізація, постмодернізм

Анотація

АНОТАЦІЯ: статтю присвячено дослідженню основних напрямів обґрунтування необхідності правового плюралізму в сучасному світі. Доведено, що аргументи прибічників концепції правового плюралізму можна систематизувати шляхом виокремлення сутнісно-правового, культурно-психологічного, глобально-історичного та прагматичного аспектів досліджуваної проблематики. Сутнісно-правовий аспект обґрунтування правового плюралізму пов'язаний з розумінням права як феномену, що не обмежується державно-владними нормативними приписами та допускає існування відносно автономних правових систем, створених різними соціальними групами. Такий підхід найбільш послідовно відстоюється представниками соціологічної школи, соціальної антропології та комунікативної теорії права. Культурно-психологічний аспект обґрунтування правового плюралізму пов'язаний з фактом співіснування у сучасному суспільстві значної кількості етнокультурних спільнот, для кожної з яких властиве особливе розуміння рівності, свободи, справедливості, правопорядку. Ігнорування державою культурної та релігійної різноманітності населення може спричинити появу неформальних регулятивних практик, тіньового права і тіньової юстиції. Глобально-історичний аспект обґрунтування правового плюралізму відображає вплив глобалізації, інформаційних технологій, філософії постмодерну на розвиток держави і права. У сучасному світі існує багато організацій з власним правовим порядком і можливістю юридичного впливу на різних суб’єктів, незалежно від їх державної приналежності. Прагматичний аспект обґрунтування правового плюралізму зорієнтований на забезпечення дієвості, ефективності правового регулювання, оскільки централізоване державно-владне регулювання не завжди забезпечує належне досягнення цілей права. Дану тезу проілюстровано на прикладі функціонування латиноамериканського права. Зроблено висновок, що кожен з вказаних аспектів є достатньо аргументованим, а всі разом вони утворюють надійний «каркас» наукового обґрунтування необхідності правового плюралізму у сучасному світі.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Юлія Олегівна Луконцева, Харківський національний університет внутрішніх справ

аспірант Харківського національного університету внутрішніх справ, м. Харків, 61080, проспект Льва Ландау, 27

Посилання

1. Костогрызов П. И. Юридический плюрализм как принцип позитивного права: опыт латиноамериканского неоконституционализма. Научный ежегодник Института философии и права Уральского отделения РАН. 2015. Т. 15., Вып. 2. С. 99-111.
2. Ломакина И. Б. Вопросы методологии включения традиционных институтов в систему права: плюралистический подход. Проблемы современной экономики. 2004. № 1-2 (9-10). С. 49-53.
3. Антонов М. В. Ойген Эрлих: живое право против правового плюрализма? Правоведение. 2013. № 1 (306). С. 157-181.
4. Эрлих О. Основоположение социологии права / Пер. с нем. М. В. Антонова; Под ред. В. Г. Графского, Ю. И. Гревцова. СПб.: ООО «Университетский издательский консорциум», 2011. 704 с.
5. Бочаров В. В. Максим Ковалевский: антропология права и правовой плюрализм в России. Журнал социологии и социальной антропологии. 2001. Т. IV. № 3. С. 51-72.
6. Горбун Г. С. Антропология права и «антропологический поворот» в истории права. Vox medii aevi. 2015. № 2-3. С. XIII-XVIII.
7. Поляков А. В. Нормативность правовой коммуникации. Правоведение. 2011. № 5. С. 27–45.
8. Рафальський О. О., Самчук З. Ф. Цивілізаційні перехрестя сучасного суспільства. К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2018. 688 с.
9. Белоносов В. О., Некрасов А. П. Правовой плюрализм: теоретический аспект. Вектор науки ТГУ. 2013. № 1 (23). С. 148-150.
10. Чупрова Н. А. Плюрализм форм права и его влияние на стратегию законодательства. Юридическая техника. 2015. № 9. С. 823-827.
11. Яхтанигов З. Обычное право в системе юридического плюрализма. Юридический мир. 2008. № 11. С. 70-74.
12. Зарема З. М. Концептуальные основы юридического плюрализма. Философия права. 2010. № 4. С. 122-124.
13. Мальцев Г. В. Очерки истории раннего права и государства. М.: Изд-во РАГС, 2010. 320 c.
14. Баранов В. М., Овчинников А. И. Этнокультурная экспертиза в правотворческом процессе. Государство и право. 2011. № 6. С. 28–33.
15. Фурс В. Н. Глобализация жизненного мира в свете социальной теории: к постановке проблемы. Общественные науки и современность. 2000. № 6. С. 128–139.
16. Sciulli D. Theory of Societal Constitutionalism. Foundations of Non-Marxist Critical Theory. Cambridge : Cambridge Univ. Press. 1992. 380 p.
17. Бирюков С. В. К вопросу о правовом плюрализме. Журнал российского права. 2016. № 2. С. 16-26.
18. Berman P. S. Global Legal Pluralism. University of Southern California Law Review. 2007. Vol. 80. P. 1155-1237.
19. Kjaer F. P. The Concept of the Political in the Concept of Transnational Constitutionalism: A Sociological Perspective. After Globalization: New Patterns of Conflict and their Sociological and Legal Reconstruction / Christian Jorges, Tommi Ralli (eds.). Oslo: Arena, 2011. P. 285-321.
20. Правотворчество как индикатор правовых ценностей: внутригосударственное, наднациональное и международное измерения. Под ред. И. Л. Честнова. СПб.: Астерион, 2018. 532 с.
21. Мальцев В. Г. Социальные основания права. М.: Норма, 2007. 800 с.
22. Костогрызов П. И. Закон, правопорядок и вызов правового плюрализма (случай Латинской Америки). V Балтийский юридический форум «Закон и правопорядок в третьем тысячелетии»: материалы Междунар. науч.-практ. конф. (Калининград, 16 декабря 2016 г.). Калининград : Калининградский фил. СПбУ МВД России, 2017. С. 42-43.
23. Костогрызов П. И. Альтернативные методы разрешения споров в пространстве общинной юстиции: опыт латиноамериканских стран. Вестник Удмуртского университета. Серия "Экономика и право". 2017. № 4. С. 110–114.
24. C. Bazán Seminario. Estado plural de derecho. Bases para una redefi nición del concepto Estado de derecho a la luz de la pluralidad jurídica. Lima: Instituto de Defensa Legal, 2012. 112 р.