ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА КРАЇН ЄС ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

Вступ. Стаття присвячена аналізу екологічної політики країн ЄС щодо регулювання суспільних відносин у сфері підтримання екологічної безпеки. У статті з’ясовано законодавче визначення поняття екологічної безпеки в Україні. Виявлено, що показником, який комплексно відображає різні аспекти стану довкілля, стійкості екологічних систем, а також ефективність державної політики в області екології є індекс екологічної ефективності. Проаналізовано індекс екологічної ефективності в розрізі країн Європейського Союзу. Автором здійснено розрахунок динаміки змін індексу екологічної ефективності для країн ЄС. Проведено поділ країн ЄС за регіонами.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Проаналізовано екологічне законодавство країн ЄС, зокрема, Данії, Словаччини, Франції та Мальти, які мають найвищі показники за індексом екологічної ефективності за 2018 рік в своєму регіоні. Визначено місце України в зазначеному рейтингу. Визначено, що індекс екологічної ефективності за 2020 рік розраховується за новою методикою, тому його вже неможливо використати в ретроспективі. З’ясовано, що підтримання екологічної безпеки є комплексним поняттям, яке охоплює широкий перелік заходів, процедур та напрацьованих практик щодо підтримання безпеки довкілля та безпеки людини на належному їхнього існування рівні, з метою захисту їх від антропогенного впливу та природних змін навколишнього природного середовища.

Висновки. Зроблено висновок про те, що по більшій частині структура та зміст екологічного законодавства країн ЄС схожа з українською, як в плані спеціалізації законів, так і державними структурами, які забезпечують виконання нормативно-правових актів. Однак, низька результативність наших державних служб все ще пов’язана з радянською спадщиною (як у Словаччині). Виокремлено потребу в більш детальному аналіз та окресленні перспектив впровадження в Україні досвіду Данії щодо питань регулювання земельних правовідносин, правил використання добрив, реалізації програм з використання нітратів, можливостей пільг для сільськогосподарських виробників. Визначено, що основним лейтмотивом екологічних політик країн ЄС є озеленення економіки та масштабне використання відновлювальних джерел енергії. Акцентовано увагу на нагальній потребі у проведенні загальномасштабної політики екологічної просвіти громадян України, починаючи зі шкільного віку.