ОСОБЛИВОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ АРБІТРАБІЛЬНОСТІ У КРАЇНАХ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ’Ї

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей закріплення та регулювання арбітрабільності у країнах романо-германської правової сім’ї, на прикладі Франції, Швеції, Німеччини та Фінляндії. Встановлено, що арбітрабільність поділяється на об’єктивну та суб’єктивну, кожна з яких має власні особливості закріплення в законодавстві кожної країни.  Підкреслено, що французьке арбітражне законодавство є одним з найбільш проарбітражних в Європі, зокрема щодо питань, що стосуються арбітрабільності та публічного порядку. Відносно особливостей шведського регулювання арбітрабільності зазначено, що арбітрабільність визначається як за законом, застосовуваним до арбітражної угоди, так і за шведським правом. Якщо спір не є арбітрабільним відповідно до одного із зазначених правопорядків, склад арбітражу може не мати компетенції на розгляд цього конкретного спору.  Встановлено, що з огляду на те, що проблема неможливості примусово виконати арбітражну угоду з конкретного питання, по суті, є проблемою дійсності договору, то належним моментом перевірки арбітрабільності  є момент укладення сторонами арбітражної угоди. Якщо спір виник в той же момент, коли сторони уклали договір, і тоді сторони могли врегулювати його мирним шляхом, то такий спір є арбітрабільним. Проаналізовано позицію фінського законодавства щодо обмеження права сторони арбітражного розгляду вимагати скасування/відмови в приведенні у виконання арбітражного рішення з підстав, які вона не заявляла під час розгляду спору третейським судом. Встановлено, що у практиці фінських судів, не зустрічається прикладів обмеження права сторін, що укладають комерційні контракти із залученням бюджетного (державного) фінансування, передати спори з таких контрактів на розгляд третейського суду.  З’ясовано, що у Німеччині предметом арбітражного спору в Німеччині може бути будь-яка майнова вимога. Німецьке законодавство відображає концепцію арбітрабільності, що передбачає дві умови допустимості розгляду спору за допомогою арбітражу: в разі, якщо предмет спору не входить до виключної компетенції державного суду Німеччини (об'єктивна арбітрабільність), і в разі, коли сторонами спору укладено дійсне арбітражна угода (суб'єктивна арбітрабільність).