ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКІ ПОВНОВАЖЕННЯ У ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗАЦІЇ, УПРАВЛІННЯ, РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Анотація
Вступ. Проблематика правового дослідження організаційно-господарських повноважень постійно знаходиться у фокусі уваги дослідників у сфері як господарського, так і адміністративного права. Існують різні точки зору стосовно виникнення організаційно-господарських повноважень. Деякі вчені вважають, що такі повноваження виникають виключно в процесі управління господарською діяльністю, інші – як в процесі управління, так і в процесі регулювання господарської діяльності. В тому числі, додаються до таких дискусій питання організації та контролю господарської діяльності. Відповідно внаслідок яких процесів виникають організаційно-господарські повноваження на сьогодні так чітко і не визначено ні на законодавчому, ні на доктринальному рівнях.
Актуальність. Враховуючи таку невизначеність стосовно процесів, під час яких виникають організаційно-господарські повноваження з’являється багато питань та проблем під час їх реалізації. Зокрема, ця проблема проявляється в розмежуванні організаційно-господарських та владних повноважень, особливо, коли суб’єкт одночасно наділяється функціями владного та організаційно-господарського характеру в процесі управління господарською діяльністю. Відповідно аналіз понять організації, управління, регулювання та контролю господарської діяльності у контексті теорії господарського та адміністративного права та теоретико-правовому ракурсі потребує свого обґрунтування й системного наукового розкриття.
Короткий зміст основних результатів дослідження. Опрацьовано визначення зазначених понять на законодавчому та доктринальному рівнях. Досліджено поняття організації господарської діяльності, яку запропоновано розглядати у широкому (як самостійний напрям діяльності, спрямований на раціональне поєднання в часі і просторі всіх елементів господарської системи відповідного рівня: загальнонаціональному (галузевому), на місцевому (регіональному), на рівні суб’єктів господарювання); та вузькому значеннях (як функцію управління, яка реалізується в процесі об’єднання (розподілення) суб’єктів, об’єктів, засобів і призначена для створення нової або реорганізації чи ліквідації діючої системи). Встановлено, що управління господарською є самостійним видом діяльності, який реалізуються стосовно суспільних відносин, що виникають, змінюються і припиняються у зв’язку з провадженням або реалізацією наміру провадити господарську діяльність на підставі відносин власності щодо майна, на базі якого провадиться господарська діяльність, відносин контролю-підпорядкування та делегованих повноважень з метою ефективного її здійснення. Запропоновано розглядати державне регулювання господарської діяльності на макрорівні та мікрорівні. Досліджено, що контроль є однією з функцій управління.
Висновки. Обґрунтовано, що організаційно-господарські повноваження виникають в процесі управління господарською діяльністю та/або регулювання господарської діяльності (на мікрорівні). Запропоновано включення до Господарського кодексу України таке визначення організаційно-господарських відносин: «під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю та/або регулювання господарської діяльності (на мікрорівні)».
Завантаження
Посилання
Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18, № 19-20. Ст. 144.
Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади. Київ : Наукова думка, 2004. 300 с.
Бахрах Д. Н., Российский Б. В., Старилов Ю. Н. Административное право. Москва : НОРМА, 2007. 816 с.
Бевз С. І. Державне управління у сфері господарської діяльності: адміністративно-правові засади : монографія. Київ : Видавництво Ліра-К, 2019. 319 с.
Вінник О.М. Господарське право: навчальний посібник.-2-е вид., змін. та доп. Київ : Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. 766 с.
Віхров О.П. Господарське право. Спеціальна частина. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2004. 344 с.
Знаменский Г. Л. Хозяйственное законодательство Украины: формирование и перспективы развития. Киев : Наукова думка, 1996. 64 с.
Кра¬вець І. М. Правове становище суб’єктів організаційно-господарських повноважень : монографія. Київ : Юрінком Інтер, 2010. 240 с.
Малиновський В. Я. Державне управління. Київ : Aтікa, 2003. 576.
Назаров Ю.А. Основы менеджмента. Волгоград : ИНК «Царицын», 1997. 128 c.
Райзберг Б. А. Государственное управление зкономическими и социальными процессами. Mосква: ИНФА-М, 2006. 384 с.
Смолкин А. М. Менеджмент: основы организаци. Москва: ИНФА-М, 1999. 248 с.
Щербина В. С. Господарське право. Київ : Юрінком Інтер, 2009. 656 с.
Нагребельний В. П., Оніщук М. В. Державне регулювання. Юридична енциклопедія: в 6т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Укр. енцикл, 1998. Т. 2: Д-Й. 1999. 744 с.
Адміністративне право України / [ред. Ю. П. Биток]. Xарків : Право, 2000. 520 с.
Актуальні проблеми господарського права : навч. посіб / за ред. В. С. Щербини. Київ : Юрінком Інтер, 2012. 528 с.
Господарське право : підручник / Д. В. Задихайло, В. М. Пашков, Р. П. Бойчук та ін.; за заг. ред. Д. В. Задихайла, В. М. Пашкова. Xарків : Право, 2012. 696 с.
Господарське право : підручник. / за ред. О. П. Подцерковного. 2-ге вид., доп. і перероб. Харків: Одіссей, 2012. 640 с.
Державне управління : проблеми адміністративно-правової теорії та практики [заг. ред. В. Б. Авер’янов]. Київ : Факт, 2003. 384 с.
Юридична енциклопедія / ред. Ю. С. Шемшученко [та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. Київ : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1998 – 2004. 768 с.
Ванин В. В. Правовые проблемы государственного программно-целевого планирования деятельности в Российской. Федерации / дис ... канд. юрид. наук / Ванин Виталий Владимирович, 2000. 156 с.
Віхров О. П. Організаційно-господарські правовідносини: автореф. дис. д-ра юрид. наук : 12.00.04. Донецьк, 2009. 35 с.
Белых В. С. Отношения в сфере предпринима¬тельства как предмет предпринимательского права. Актуальные проблемы науки и практики коммерческого права. Вып. 5 / [ред. В. Ф. Попондопуло, О. Ю, Скворцов]. Москва : Волтере Клувер, 2005. С. 31-48.
Біла В. Р. До питання сутності та змісту категорії «публічне адміністрування». Наук. Вісник Міжнар.гуманітарного ун-ту. Серія: Юриспруденція, 2018. №35. С.62-64.
Кравцова Т. Правова природа державного регулювання підприємницької діяльності. Підприємництво, господарство і право, 2003. № 8. С. 3-6.
Конопльов В. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності управлінської діяльності. Право України, 2005. №9. С. 111-115.
Мамутов В. К. Юридические концепции регулиро¬вания хозяйственных отношений. Экономика и право : сборник науч. трудов. Киев : Юринком Интер, 2003. С. 34-42.
Ней Н. Теорія управління та її місце в системі юридичних наук. Право Украіни, 2004. № 12. C. 28-32.
Пьянов Н. А. Государственное регулирование как самостоятельная научная проблема. Журнал росийского права, 2012. №5. С. 60-67.
Авторське право (c) 2020 Кухарчук А.М.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.