ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ НА МІЖНАРОДНОМУ РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Анотація

У статті проаналізовано міжнародно-правові акти (Американська конвенція  про права людини,   Міжамериканський типовий закон про доступ до публічної інформації, Типовий закон про доступ до інформації для Африки, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод,  Декларація про свободу вираження поглядів та інформації, Конвенція про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, Модельний закон про інформатизацію, інформацію та захист інформації, Модельний інформаційний кодекс для держав – членів СНД тощо) прийняті в межах міжнародних міжурядових організацій (Організація американських держав, Африканський Союз, Рада Європи, Співдружність незалежних держав тощо) на регіональному рівні, що стосуються забезпечення права на інформацію. Зазначено, що дане право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами. Приділено увагу питанню доступу до публічної інформації, яка перебуває в користуванні, володінні або під контролем будь-якого державного органу, зокрема вказано види інформації, що підлягає опублікуванню (організаційна структура, функції, обов’язки, процедури закупівель, механізми скарг тощо); зазначено щодо порядку надання відповіді на запити про доступ до публічної інформації органами державної влади. Акцентовано на питанні щодо дотримання права на інформацію в аспекті використання інформаційно-комунікаційних технологій. Приділено увагу діяльності спеціально уповноважених осіб, моніторингових інституцій, органів за дотриманням міжнародних угод в інформаційній сфері (Управління Спеціального доповідача з питань свободи вираження думок, Спеціальний доповідач з питання про свободу вираження поглядів та доступу до інформації, Консультативний комітет, Комісар Ради Європи із захисту персональних даних тощо). Встановлено, що означені органи та посадові особи, створені на міжнародному регіональному рівні, здійснюють низку функцій, серед яких: загальне спостереження за дотриманням свободи вираження думок і доступу до інформаційних стандартів, розслідування конкретних ситуацій про системні порушення права на свободу вираження поглядів і про відмову в доступі до інформації, здійснення рекламно-просвітницької діяльності, співпраця з національними органами і правозахисними установами, консультування держав-членів; надання відповідних рекомендацій тощо. Зроблені відповідні висновки.