СПРОБИ ПРАВОВОГО ЗАКРІПЛЕННЯ ІНТЕРЕСІВ РОСІЙСЬКОГО САМОДЕРЖАВСТВА У ПЕРЕБІГУ РОБОТИ НАД «ПРАВАМИ, ЗА ЯКИМИ СУДИТЬСЯ МАЛОРОСІЙСЬКИЙ НАРОД» 1743 Р.

doi:10.26565/2075-1834-2020-29-08

Олександр Шевченко Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, аспірант. Майдан Свободи, 6, Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-4309-7071

DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2020-29-08

Ключові слова: право, кодифікація, пам’ятка права, Україна, Російська імперія, правовий статус, кримінальне право, земельне право

Анотація

Стаття присвячена історико-правовому дослідженню спроб правового закріплення інтересів російського самодержавства у перебігу кодифікаційної роботи з укладення проекту «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. Проаналізовано як текст самої пам’ятки, так і інші історичні джерела, а також наукову літературу з теми. Наголошено, що вже в першій половині XVIII ст. імперський уряд поставив собі за мету домогтися зближення, а в перспективі й уніфікації правової системи Гетьманщини та Росії. Саме з цією метою в 1728 р. було створено кодифікаційну комісію у її першому складі. Указами уряду Російської імперії 1728 та 1734 pp. їй надавався статус державного органу, а її роботі – характер офіційної систематизації чинного законодавства в Гетьманщині у формі кодифікації.

З’ясовано, що імперський уряд через своїх представників в Україні, а також через свої вищі органи – Колегію закордонних справ та Сенат, пильно стежив за працею Комісії і часто висилало укази приспішити складання «Зводу прав».

Звернено увагу на яскраві спроби правового закріплення інтересів російського самодержавства у перебігу роботи над «Правами, за якими судиться малоросійський народ», які, зокрема, знайшли у главі «О высочайшей чести и власти монаршеской». Саме тут було закріплено прерогативи «високомонаршого маєстату», що, вочевидь, становило запозичення з законодавства Петра І та деяких інших джерел права.

Наголошено, що в перебігу кодифікаційної роботи, що здійснювалася протягом п’ятнадцяти років та завершилася в 1743 р., російське самодержавство не змогло повною мірою реалізувати свою мету та нав’язати Україні кодекс, норми якого цілковито копіювали б відповідні норми імперського законодавства. Всупереч поставленим завданням, у ньому все ж таки значною мірою зберегли відображення всі ті правові норми, які мали місце в тогочасній судовій практиці чи виношувала у своїй соціальній свідомості переважна частина еліти українського населення. В «Правах...» найбільш виразно визначилися ті привілеї, до юридичного узаконення яких так наполегливо прагнули козацька старшина і шляхта протягом кількох десятиліть. Саме тому проект кодексу так і не набув офіційного затвердження та був похований в імперських архівосховищах.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

1. Бойко І. Й. (1997). Право власності за Кодексом українського права 1743 р. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Львів. С. 129-131.
2. Бойко І. Й. (1998). Зобов’язальне право Гетьманщини за «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. Львів. Світ. 52 с.
3. Бойко І. Й. (1999). Цивільне право Гетьманщини за кодексом 1743 р : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових учень». Львів. 18 с.
4. Бурдін М. Ю. (2016). Земельні відносини в Україні: історико-правовий дискурс : монографія. Харків. ТОВ Панов А.М. 2016. 378 с.
5. Вислобоков К. А. (1997). Визначна пам’ятка українського права: джерела, зміст, система та соціально-політичні передумови створення. Права, за якими судиться малоросійський народ. Київ. АТ «Книга». С. IX-ХLVIII.
6. Месяц В. Д. (1963). История кодификации права на Украине в первой пол. XVIII в. Київ. ВИНИТИ. 208 с.
7. Падох Я. (1951). Нарис історії українського карного права. Мюнхен. Молоде життя. 133 с.
8. Ткач А. П. (1968). Історія кодифікації дореволюційного права України. Київ. Вид-во Київ. ун-ту. 171 с.
9. Яковлів А. І. (1949). Український Кодекс 1743 року «Права, по которым судится малороссийский народ» : його історія, джерела та систематичний виклад змісту. Мюнхен. Заграва. 210 c.
10. Бойко І. Й. (2014). Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних відносин в Україні (ІХ-ХХ ст.). Львів. Видавн. Центр ЛНУ імені івана Франка. 904 с.
11. Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII–XVIII ст. У 2 кн. Кн. 1. (2018). Київ. Інститут історії України НАН України. 610 с.
12. Історія держави і права України: підручник. Заг. ред. О. М. Банлурка; О. М. Головко, В.А. Греченко, О. А. Гавриленко та ін. (2018). Харків. Майдан, 2018. 640 с.
13. Вовк О. Б. (2013). «Права, по которым судится малороссийский народ» 1743 р. До 270-ї річниці створення українського кодексу «Прав, за якими судиться малоросійський народ». URL: http://cdiak.archives.gov.ua/v_270_rokiv_vid_stvorennia_kodeksu.php
14. Жолковський К. Е. (2002). Права, за якими судиться малоросійський народ. Юридична енциклопедія. Т. 4. Н-П. Київ. Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана. С. 708-710.
15. Шевченко О. М. (1994) Про підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату наприкінці XVII ст. Український історичний журнал. № 1 (394). Січень–лютий. С. 54–61.
16. Ченцова В. Г. (2017). Синодальное решение 1686 г. о Киевской митрополии. Древняя Русь. Вопросы медиевистики. № 2 (68). С. 89–110.
17. Права, за якими судиться малоросійський народ / Відп. ред. та авт. передм. Ю. С. Шемшученко; Упорядн. та авт. нарису К. А. Вислобоков; Ред. кол.: О. М. Мироненко (голова), К. А. Вислобоков (відп. секретар), І. Б. Усенко, В.В. Цвєтков, Ю. С. Шемшученко. НАН України. Інститут держави і права ім В. М. Корецького; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського (1997). Київ. АТ «Книга». 548 с.
18. Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта Старой Малороссии. Вып. 1. Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка 1729-1730 г. / Ред. Н. П. Василенко. (1901). Чернигов. Тип. губ. земства. 459 с.

REFERENCES
1. Boiko I. Y. (1997). Pravo vlasnosti za Kodeksom ukrainskoho prava 1743 r. Problemy derzhavotvorennia i zakhystu prav liudyny v Ukraini. Lviv. P. 129-131. [in Ukrainian].
2. Boiko I. Y. (1998). Zoboviazalne pravo Hetmanshchyny za «Pravamy, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod» 1743 r. Lviv. Svit. 52 p. [in Ukrainian].
3. Boiko I. Y. (1999). Tsyvilne pravo Hetmanshchyny za kodeksom 1743 r : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. yuryd. nauk : spets. 12.00.01 «Teoriia ta istoriia derzhavy i prava ; istoriia politychnykh i pravovykh uchen». Lviv. 18 p. [in Ukrainian].
4. Burdin M. Yu. (2016). Zemelni vidnosyny v Ukraini: istoryko-pravovyi dyskurs : monohrafiia. Kharkiv. TOV Panov A.M. 2016. 378 p. [in Ukrainian].
5. Vyslobokov K. A. (1997). Vyznachna pamiatka ukrainskoho prava: dzherela, zmist, systema ta sotsialno-politychni peredumovy stvorennia. Prava, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod. Kyiv. AT «Knyha». P. IX-XLVIII. [in Ukrainian].
6. Mesjac V. D. (1963). Istorija kodifikacii prava na Ukraine v pervoj pol. XVIII v. Kiїv. VINITI. 208 p. [in Russian].
7. Padokh Ya. (1951). Narys istorii ukrainskoho karnoho prava. Miunkhen. Molode zhyttia. 133 p. [in Ukrainian].
8. Tkach A. P. (1968). Istoriia kodyfikatsii dorevoliutsiinoho prava Ukrainy. Kyiv. Vyd-vo Kyiv. un-tu. 171 p. [in Ukrainian].
9. Iakovliv A. I. (1949). Ukrainskyi Kodeks 1743 roku «Prava, po kotorыm sudytsia malorossyiskyi narod» : yoho istoriia, dzherela ta systematychnyi vyklad zmistu. Miunkhen. Zahrava. 210 p. [in Ukrainian].
10. Boiko I. Y. (2014). Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvilnykh, kryminalnykh ta protsesualnykh vidnosyn v Ukraini (IKh-KhKh st.). Lviv. Vydavn. Tsentr LNU imeni ivana Franka. 904 p. [in Ukrainian].
11. Ukrainskyi Hetmanat: narysy istorii natsionalnoho derzhavotvorennia XVII–XVIII st. U 2 kn. Kn. 1. (2018). Kyiv. Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. 610 p. [in Ukrainian].
12. Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: pidruchnyk. Zah. red. O. Banlurka; O. Holovko, V. Hrechenko, O. Havrylenko ta in. (2018). Kharkiv. Maidan, 2018. 640 p. [in Ukrainian].
13. Vovk O. B. (2013). «Prava, po kotorыm sudytsia malorossyiskyi narod» 1743 r. Do 270-yi richnytsi stvorennia ukrainskoho kodeksu «Prav, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod». URL: http://cdiak.archives.gov.ua/v_270_rokiv_vid_stvorennia_kodeksu.php [in Ukrainian].
14. Zholkovskyi K. E. (2002). Prava, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod. Yurydychna entsyklopediia. T. 4. N-P. Kyiv. Vyd-vo «Ukrainska entsyklopediia» im. M.P.Bazhana. P. 708-710. [in Ukrainian].
15. Shevchenko O. M. (1994) Pro pidporiadkuvannia Kyivskoi mytropolii Moskovskomu patriarkhatu naprykintsi XVII st. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. № 1 (394). Sichen–liutyi. P. 54–61. [in Ukrainian].
16. Chencova V. G. (2017). Sinodal'noe reshenie 1686 g. o Kievskoj mitropolii. Drevnjaja Rus'. Voprosy medievistiki. № 2 (68). P. 89–110. [in Russian].
17. Prava, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod / Vidp. red. ta avt. peredm. Yu. S. Shemshuchenko; Uporiadn. ta avt. narysu K. A. Vyslobokov; Red. kol.: O. M. Myronenko (holova), K. A. Vyslobokov (vidp. sekretar), I. B. Usenko, V.V. Tsvietkov, Yu. S. Shemshuchenko. NAN Ukrainy. Instytut derzhavy i prava im V. M. Koretskoho; Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M.S. Hrushevskoho (1997). Kyiv. AT «Knyha». 548 p. [in Ukrainian].
18. Materialy dlja istorii jekonomicheskogo, juridicheskogo i obshhestvennogo byta Staroj Malorossii. Vyp. 1. General'noe sledstvie o maetnostjah Nezhinskogo polka 1729-1730 g. / Red. N. P. Vasilenko. (1901). Chernigov. Tip. gub. zemstva. 459 p. [in Russian].