ПОЛІТИКА БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ ЄС: ЕВОЛЮЦІЯ ФОРМУВАННЯ

doi:10.26565/2075-1834-2020-29-49

ВАЛЕНТИНА Михайлівна ШАМРАЄВА ХНУ ім.В.Н.Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7140-3742

DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2020-29-49

Ключові слова: Ключові слова: Європейський Союз, спільна політика безпеки та оборони ЄС, спільна зовнішня політика ЄС, міжнародна безпека, безпекова політика ЄС.

Анотація

Завдання побудови ефективної архітектури безпеки, що стоїть перед Європейським Союзом, надзвичайно важливе тим, що підхід до його вирішення визначить характер взаємовідносин держав в регіоні в майбутньому. Аналіз процесів вибудовування спільної політики безпеки і оборони (СПБО) ЄС неможливий без розгляду взаємопов'язаних проблем: забезпечення безпеки в ЄС з місцем Європейського Союзу в євро-атлантичних процесах і в світі в цілому.

Розвиток СПБО здійснює значний вплив на всі країни Центральної та Східної Європи, в тому числі і на Україну, що пояснює актуальність її подальшого вивчення вітчизняною наукою. Поки в науковій юридичній та політичній літературі питання формування і розвитку спільної політики безпеки і оборони ЄС не отримали достатнього висвітлення. Багато в чому це пояснюється відносно коротким періодом існування СПБО як явища, в результаті чого вивчення в більшості випадків фокусувалася на розгляді становлення, а не функціонування механізмів СПБО, покликаних підготувати дану складову ЄС до подальшої роботи. Тут, перш за все, маються на увазі дослідження з різних аспектів історії та сучасної діяльності Європейського союзу. Поруч автори аналізують загальні питання європейської безпеки: від проблем побудови моделей безпеки для Європи до питань, пов'язаних з діяльністю європейських регіональних військово-політичних організацій з безпеки і взаємодії країн Європи і США в галузі спільної політики безпеки і оборони ЄС. Іншими авторами розглянуті окремі аспекти в процесі становлення СПБО ЄС. Однак наявні роботи не дозволяють створити цілісну картину процесу формування і розвитку спільної зовнішньої політики і політики безпеки та оборони ЄС, в свою чергу, постійний розвиток спільної зовнішньої політики і політики безпеки та оборони ЄС зумовлює необхідність розробки нових аспектів визначеної проблематики та узагальнюючих публікацій.

У даній статті автор концентрує увагу на виділенні основних етапів формування СПБО та її значенні для ефективного функціонування ЄС в цілому.

У розвитку спільної політики безпеки і оборони можна виділити чотири основні етапи: перший етап (1992-1997 роки), це підписання Маастрихтського і Амстердамського договорів; другий етап (1998-2002 роки), коли була зроблена заява про намір ЄС сформувати ЄПБО в Сен-Мало (1998 рік), а також рішення, прийняті на самітах в Кельні, Гельсінкі, Ніцці, Лакені; третій етап (з 2003 року), були досягнуті домовленості «Берлін плюс» (березень 2003 року). Рада Європи прийняла першу Європейську стратегію безпеки (грудень 2003 року); і останній етап розпочався із з набранням чинності 1 грудня 2009 р. Лісабонського договору. В його рамках Європейський Союз намагається адекватно реагувати на деякі нові виклики, що виникають в процесі глобалізації, формуючи європейську ідентичність.

Ключові слова: Європейський Союз, спільна політика безпеки та оборони ЄС, спільна зовнішня політика ЄС, міжнародна безпека, безпекова політика ЄС.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

1. Глосарій термінів Європейського Союзу. URL: http://europa.dovidka.com.ua/m.html
2. Европеизация и разрешение конфликтов: конкретные исследования европейской периферии / Б. Коппитерс, М. Эмерсон, М. Хёйссен и др., с комментариями Н. Попеску, Г. Нодиа; пер. с англ., М.: Весь Мир, 2005., 312 с.
3. Европейский союз. Прошлое, настоящее, будущее. Единый европейский акт. Договор о европейском союзе. М.: Право, 1994. 278 с.
4. Журкин В. Европейская армия: поражения и победы. Общая политика безопасности и обороны Европейского Союза. М.: Международные отношения, 2012. 192 c.
5. Журкин В.В. Военная политика Евросоюза М.: Международные отношения: Институт Европы РАН, 2014. 210 с.
6. Лафитский В.И. Миграционное право Европейского Союза // Международное и европейское право. 2005. № 1. С. 37-50.
7. Новикова Д.О. Новые инструменты международного кризисного урегулирования: опыт Европейского Союза: Институт международных исследований. М.: МГИМО: Университет, 2009. 112 c.
8. Робская С.А. Политика Евросоюза по регулированию косовского конфликта: основные этапы // Вести. Волгогр. гос. ун-та. Сер. 4, Ист. 2008. № 2 (14). С. 89-91.
9. Чимирис Е.С. Политика Европейского союза в международных конфликтах. На примере попыток урегулирования отношений между Сербией и Черногорией // Полис. – 2007. – № 4. – С. 174-187.
10. Bailesand A., Messervy-Whiting G. Death of an Institution. The end for Western European Union, a future for European defence? // Egmont Paper No. 46. May 2011. P. 42-56.
11. British-French summit. St-Malo, 3-4 December 1998. Joint Declaration / From Nice to Laeken. European Defense: core documents / Compiled by Maartje Rutten // Institute for Security Studies, EU. // Chaillot Paper No. 51. Paris, April 2002. P. 8-9.
12. From Nice to Laeken. European Defense: core documents / Compiled by Maartje Rutten // Institute for Security Studies, EU. // Chaillot Paper No. 51. Paris, April 2002. P. 70 - 100
13. From Saint-Malo to Nice. European Defense: core documents / Compiled by Maartje Rutten // Institute for Security Studies, WEU. Chaillot Papers No. 47. Paris, May 2001. P. 10-179.
14. Security and Defence Policy. The first five years (1999-2004). Ed. by Nicole Gnesotto. ISS, European Union. Paris, 2004. P. 46.