ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПОСТКРИМІНАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

Анотація

Роботу присвячено вивченню такої категорії сучасного кримінального права України як «кваліфікація посткримінальної поведінки». Відзначається, що вона відображає послідовність, порядок і наслідки кримінально-правової оцінки дій або бездіяльності особи після вчиненого нею злочину, котрі не охоплюються складом вчиненого злочину. Автори констатують, що посткримінальна поведінка, поряд з поведінкою кримінальною (злочином), сьогодні увійшла до структури предмету кримінального права. Тому особи, які здійснюють правозастосування, мають бути належним чином обізнані з особливостями її правової оцінки.

Посткримінальна поведінка (наприклад, ухилення особи від суду, її дійове каяття, дотримання або ж порушення нею умов передачі на поруки чи умов випробування при звільненні від відбування покарання, сумлінне ставлення до праці, примирення з потерпілим і т. ін.) може бути як позитивною, так і негативною. Перша тягне для особи, яка вчинила злочин, сприятливі кримінально-правові наслідки у виді скасування або зменшення обмежень її прав та свобод, зумовлених вчиненням нею злочину. Друга – тягне додаткові такі обмеження або позбавлення певних прав у кримінально-правових відносинах.

Констатується, що питання кваліфікації посткримінальної поведінки особи поки що мало розроблені юридичною наукою. Пропонується застосування в цьому напрямку досліджень надбань теорії кваліфікації злочину.

Визначено типові етапи й стадії кваліфікації посткримінальної поведінки.

Кваліфікацію посткримінальної поведінки визначено як встановлення тотожності дій або бездіяльності особи після скоєння нею злочину ознакам складу посткримінальної поведінки, встановленим у диспозиції відповідної норми КК, та ухвалення акту, в якому закріплюється така тотожність й визначається можливість застосування до особи передбаченого такою нормою кримінально-правового наслідку.