Природно-заповідний фонд Хмельницької області в контексті формування Смарагдової мережі

  • О. Ю. Майорова Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. М. Кривоноса, 2, Тернопіль, 46027, Україна https://orcid.org/0000-0002-1927-4621
  • І. І. Ковальчук Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027, Україна
  • М. З. Прокоп’як Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027, Україна https://orcid.org/0000-0002-2846-4208
  • М. А. Крижановська Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027, Україна https://orcid.org/0000-0002-5542-2804
Ключові слова: природно-заповідний фонд, Хмельницька область, Смарагдова мережа, смарагдовий об’єкт

Анотація

Мета. Дослідження стану природно-заповідного фонду (ПЗФ) Хмельницької області в контексті формування Смарагдової мережі.

Методи. Вихідним матеріалом для виконання роботи були матеріали Реєстру ПЗФ території Хмельницької області, літературні джерела, картографічні матеріали, державна документація. Оцінку ПЗФ області проводили за допомогою визначених Ю.М. Грищенком критеріїв.

Результати. На території Хмельниччини станом на 1 січня 2021 р. створено 536 об’єктів загальною площею 328 663,98 га: 42 об’єкти загальнодержавного значення, 494 – місцевого значення. ПЗФ представлений усіма категоріями охоронних об’єктів, за винятком природних та біосферних заповідників. Майже 80% площі ПЗФ займає національний природний парк «Подільські Товтри». ПЗФ характеризується високими показниками відсотка заповідності, щільності об’єктів та ландшафтної репрезентативності, а також низьким індексом інсуляризованості. Не зважаючи на розширення ПЗФ протягом 2000–2020 рр., станом на 1 січня 2020 р. відсоток заповідання на 44% менший від закладеного в Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. До переліку об’єктів Смарагдової мережі Європи включено 8 природних територій. Для усіх смарагдових об’єктів характерні високі показники коефіцієнтів репрезентативності та унікальності флори і фауни. Об’єкти Смарагдової мережі дають змогу зберігати унікальні екосистеми Поділля, які є надбанням Хмельниччини та Європи загалом. Громадською природоохоронною ініціативою “Emerald – Natura 2000 in Ukraine” на Хмельниччині визначено два об’єкти, які включені до «тіньового списку»: Дністровський та Ушицький заказники. Незважаючи на позитивну динаміку формування ПЗФ області, залишається низка проблемних питань: складна процедура погоджень для створення нових природоохоронних територій; недостатнє фінансування ПЗФ як на місцевому, так і державному рівнях; відсутність системи моніторингу за станом наявних природно-заповідних об’єктів та інформації щодо сучасного стану біорізноманіття на їх території; недотримання режиму охоронних територій; недостатня екологічна свідомість і необізнаність громадян щодо необхідності збереження навколишнього середовища.

Висновки. ПЗФ Хмельницької області характеризується високими якісними та кількісними характеристиками: велика кількість природно-заповідних об’єктів, високі відсоток заповідності, щільність об’єктів та ландшафтна репрезентативність, низький індекс інсуляризованості. 8 об’єктів ПЗФ області включені до Смарагдової мережі Європи. Однак, незважаючи на розширення ПЗФ Хмельниччини та його якісні показники, залишається низка проблем у сфері охорони природи, які потребують вирішення як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

О. Ю. Майорова , Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. М. Кривоноса, 2, Тернопіль, 46027, Україна

кандидат  біологічних наук, асистент кафедри ботаніки та зоології 

М. З. Прокоп’як , Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027, Україна

кандидат  біологічних наук, асистент кафедри ботаніки та зоології

М. А. Крижановська , Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027, Україна

кандидат  біологічних наук, доцент кафедри ботаніки та зоології 

Посилання

Kasperevich, L.V. (2017). Analysis of the state of the nature reserve fund of Ukraine and Lviv region. Investments: practice and experience, 9, 80–86. (In Ukrainian).

Kovalchuk, I.P., Andreychuk, J.M. & Zhdanyuk, B.S. (2012). Natural reserve fund of Mizoch ridge: current status, it`s cartographic model, ways of optization. Nature of Western Polissya and adjacent territories, 2012, 9, 374–381. (In Ukrainian).

Маyorova, О.Yu., Yurkevych, N.M. & Prokopiak, M.Z. (2019). Nature reserve fund of Ternopil region: current situation, problems and ways of their solutions. Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology, 3-2 (79), 73–76. doi: https://doi.org/10.25128/2078-2357.20.1-2.10 (In Ukrainian).

Vasilyuk, O., Borisenko, K., Kuzemko, A., Marushchak, O., Testov P. & Hrynyk E. (2019). Design and preservation of the Emerald Network (Emerald Network). Methodical materials. Eds. Kuzemko A. A., Borisenko K.A. Kyiv: LAT & K. (In Ukrainian).

Andrienko, T.L., Kazimirova, L.P., Bilyk, R.G.,& Matveev, M.D. (2007). Verkhnіe Pobuzhzhya - de-signed national nature park of Ukraine (Khmelnytsky region). Kamyanets-Podilsky: PE Moshinsky. (In Ukrainian).

Vlasyuk, M.M. & Demchenko, E.M. (2006). Algae of reservoirs of the Maliovanka Regional Landscape Park (Khmelnytsky region). Protected area in Ukraine, 12 (1), 25–31. (In Ukrainian).

Kazimirova, L.P. (2012). Verkhnie Pobozhzhia. Khmelnytsky: Intrada. (In Ukrainian).

Kazimirova, L.P., Kovalchuk, A.V. & Reyvah, R.G. (2019). Reserves in the nature reserve fund of Khmelnytsky region. VinSmartEco. Proceedings of the First International Scientific and Practical Conference. Vinnytsia: KVNZ – Vinnytsia Academy of Continuing Education, 104-106. (In Ukrainian).

Kovtunyk, I.I. (2020). National natural park «Podilsky Tovtry» as a unique resource for internal and international tourism development in Ukraine. Efektyvna ekonomika, 6. doi: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.6.50 (In Ukrainian).

Grishchenko, Yu.M. (2000). Fundamentals of protected areas: textbook. manual. Rivne: RDTU. (In Ukrainian).

Andrienko, T.L., Plyuta, P.G., Pryadko, E.I. & Karkutsiev G.N. (1991). Socio-ecological significance of nature reserves of Ukraine. Kiev: Naukova Dumka. (In Russian).

Department of Natural Resources and Ecology of Khmelnytsky Regional State Administration. (2021). Environmental protection program of Khmelnytsky region for 2021-2025. Khmelnytsky. Retrieved Mar, 19, 2021 from https://www.adm-km.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/програма-2021-2025-Хмельницька.pdf. (In Ukrainian).

Khmelnytsky regional council. (2019). Development strategy of Khmelnytsky region for 2021-2027. Khmelnytsky. (In Ukrainian).

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2014). On approval of the State Strategy for Regional Development until 2020. № 385. 6 August 2014 р. Official web portal of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved Аpr, 14, 2021 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF#n11. (In Ukrainian).

Khmelnytsky Regional State Administration. (2020). The Verkhovna Rada of Ukraine registered a bill on the territories of the Emerald Network. Retrieved Mar, 12, 2021 from https://www.adm-km.gov.ua/?p=86135 (In Ukrainian).

Convention on the conservation of European wildlife and natural habitats. (2019). Standing Committee 39th meeting Strasbourg. Updated list of officially adopted Emerald sites (December 2019). Retrieved Mar, 28, 2021 from https://rm.coe.int/updated-list-of-officially-adopted-emerald-sites-december-2019-/168098ef51?fbclid=IwAR3Sfh-F_w0fpHBkCggkU1Xc1bUbo57vMgDhu1Fcgq-gFvM5

Опубліковано
2021-06-02
Як цитувати
Майорова , О. Ю., Ковальчук , І. І., Прокоп’як , М. З., & Крижановська , М. А. (2021). Природно-заповідний фонд Хмельницької області в контексті формування Смарагдової мережі. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, 35, 131-139. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2021-35-12