Дендрокліматологія як складова частина дендрохронології

  • I. M. Koval Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького , Пушкінська 86, м. Харків, 61024, Україна ; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0001-6328-1418
  • V. O. Voronin Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, Україна
Ключові слова: дендрохронологія, дендрокліматологія, перехресне датування, клімат, функція відгуку

Анотація

Як підрозділ дендрохронології, дендрокліматологія оцінює клімат в минулому і для оцінки кліматичних змін в майбутньому використовує шари деревини та метеорологічні дані, в основному опади та температури. Швидкість публікації праць з дендрокліматології була повільною протягом першої половини XX століття, але вона зросла експоненціально після 1960 року. Більше 3000 з 12000 наукових публікацій, перелічених зараз в інтернет-бібліографії дендрохронології, містять слово «клімат». Дендрокліматологія зробила великий внесок у вивчення минулого клімату та зміни клімату.

Мета. Розглянути історію дендрокліматології та її основні  положення. Американський астроном А.І. Дуглас на початку 20-сторіччя розробив методи та принципи, які лежать в основі дендрохронологічних досліджень, що застосовуються сьогодні.

Основні принципи дендрохронології запозичені із загальної екології. Основними з них є уніформізм, закон лімітуючих факторів, відбір районів і місць місцезростання,  перехресне датування, повторність. Розглянуто основні методи в дендрохронології: відбір ділянок досліджень, відбір кернів, перехресне датування, індексація деревно-кільцевих хронологій. Коротко розглянуто статистичні методи для кількісної оцінки даних співвідношення між кільцями дерев і кліматом – кореляційний аналіз і функцію відгуку.

Наведено приклади дендрокліматологічних досліджень.  Ф. Г. Коліщук запропонував оригінальну методику для дослідження радіального приросту сосни в умовах Карпатських гір. Він виявив, що протягом останніх 200 - 230 років різні види сосни (Pinus mughus Scop., Сembra L.), які ростуть у високогір'ях та на міжлісових верхових болотах (P. Silvestris L., P. Mughus Scop.) Українських Карпат, мають подібний хід приросту за товщиною, що може бути доказом кліматичної обумовленості динаміки приросту та однакової реакції цих видів сосни на зміни клімату. На прикладі дослідження відгуку радіального приросту сосни звичайної (Pinus Sylvestris L.) до варіацій клімату в Лісостеповій зоні показано збільшення чутливості насаджень в зв’язку з потеплінням клімату.

Висновки. Дендрокліматологія – міждисциплінарна наука, яка допомагає встановити наскільки схожий клімат сьогодні відносно минулого та продовжує грати надзвичайно важливу роль в дослідженні реакції лісових екосистем на зміни клімату.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

I. M. Koval, Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького , Пушкінська 86, м. Харків, 61024, Україна ; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, Україна

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник 

V. O. Voronin, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, Україна

аспірант кафедри моніторингу довкілля та природокористування

Посилання

Vazhov, V. I. (1985). The effect of precipitation and temperature on the annual growth of woody plants. Bulletin of the Nikitsky Botanical Garden, 75-79. (in Russian).

Voron, V. P., Koval, I. M. Influence of fires on the dynamics of pine radial growth ne in the forest-steppe zone of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 21(7), 45-50. (in Ukrainian).

Voron, V. P., Koval, I. M. (1998). Dynamics of radial pine growth as a criterion for the response of forest ecosystems of Volyn Polissya to the effect of climatic and anthropogenic factors. Bulletin of Ukrainian Agrarian University, 44-47. (in Ukrainian).

Zborovskaya, O. V., Krasnov, V. P., Landin, V. P., Zakharchuk, V. A. (2018). Radial growth of common pine on moraine sediments of Zhytomyr Polissya. Agroecological journal, 2, 7-13. (in Ukrainian).

Kovalev, P. V., Cherkasov, P. A., Popov, A. I., Ivanov, V. V., Ostryanin, A. V. (1989). Reconstruction of mete-orological conditions of the past along tree rings. Bulletin of Kharkov University, 341, 62-67. (in Russian).

Koval, I. M. (2006). Dendrochronology in Ukraine: a retrospective and prospects for development. Forestry, forestry, paper and wood industry. Interagency Scientific and Technical Bulletin. 31, 221-227. (in Ukrainian).

Koval, I. M., Borisova, V. L. (2019). Reaction to climate change of radial growth of common ash in stands of the Left Bank Forest Steppe. Scientific Bulletin of UNFU of Ukraine, 29 (2), 53 - 57. (in Ukrainian).

Kolischuk, V.G. (1966). Dynamics of growth of mountain pine (Pinus mughus Scop.) due to solar activity. Re-ports of the USSR Academy of Sciences, 167, 236-242. (in Russian).

Lovelius, N. V., Gritsan, Yu. I. (1998). Ukraine's forest ecosystems and heat supply. St. Petersburg: Neva, 335 p. (in Russian).

Rudakov, V. E. (1951). A method of studying the effect of climate fluctuations on the thickness of annual rings of trees. Reports of the Academy of Sciences of the Armenian SSR. Vol. XII, 3. (in Russian).

Shvedov, F. (1892). "The tree as a record of drought", Meteorological Herald, 5, 163–178. (in Russian).

Shiatov, S.G., Vaganov, E.A., Kirdyanov, A.V., Kruglov, V. B, Mazepa, V. S., Nazurbaev, M. M., Khantemirov, R. M. Methods of dendrochronology. Krasnoyarsk: Sevruga Publishing House, 2000 – 79. (in Russian).

Shovgan, A. D. (1987). Dynamics, ecological conditionality and prognosis of growth of common pine in forest a

reas of the Ukrainian USSR: Author's abstract. diss. … Cand. biol. Sciences: 03.00.16 / DSU. - Dnepropetrovsk, 16 p. (in Russian).

Berger, A. L, Guiot, J., Mathieu, L., Munaut, A. V. (1979). Tree rings and climate in Morocco. Tree-Ring Bull., 39:61–75.

Cook, E. R., Briffa, K. R., Shiyatov, S., Mazepa, V. (1990). Tree ring standardization and growth-trend estimation. In: Cook E. R., Kairiukstis L. A., (Eds). Methods of Dendrochronology: Applications in the Environmental Sciences. Boston: International Institute for Applied Systems Analysis, Kluwer Academic Publishers, 104–123.

Douglass, A. E. (1909). Weather cycles in the growth of big trees. Mon Weather Rev., 37:225–237.

Fritts, H. C. (1976). Tree rings and climate L.: Acad. press., 567.

Fritts, H. C.(1971). Dendroclimatology and dendroecology. Quat Res. 1, 419–449.

Grissino-Maye,r H., Holms, R. & Fritts, H. (1997). International tree-ring data bank program library manual. Laboratory of Tree-Ring Research, University of Arizona, Tucson, Arizona.

Huber, B. (1948). Die Jahresringe der Baume als Hilfsmittel ¨ der Klimatologie und Chronologie. The annual rings of trees as a resource for climatology and chronology. Die Naturwissenschaften, (35), 151–154. (in Germany).

Kaennel Dobbertin, M., Grissino-Mayer, H. D. (2004). The online bibliography of dendrochronology. Dendro-chronologia , (21),85–90.

Koval, I. M., Bräuning, A., Melnik, Е. E., Voronin, V. O. (2017). Dendroclimatological research of scots pine in stand of the left-bank forests-steppe of Ukraine. Man and the environment. Issues of neoecology, (28), 66-73.

Meko, D. M., Baisan, C. H. (2001). Pilot study of latewood-width of conifers as an indicator of variability of summer rainfall in the North American Monsoon. Int J Climatol, (21), 697–708.

Netsvetov, M., Sergeyev, M., Nikulina, V., Korniyenko, V., Prokopuk, Y. (2017). Dendrochronologia, (44) , 31–38.

Norton, D. A. (1981). Dendroclimatological studies in the South Island, some preliminary results. NZ J. Ecol., 4,127–128.

Roig, F. A. (1991). Dendrochronology and dendro - climatology of Pilgerodendron uviferum forests in its north-ern regional range. Bol. Soc. Argent Bot., 27,217–234.(in Spanish).

Schulman, E. (1941). Some propositions in tree-ring analysis. Ecology, 22,193–195.

Schweingruber, F. H., Kairiukstis, L. A., Shiyatov, S. (1990). Sample selection. In: Cook E. R., Kairiukstis L. A, eds. Methods of Dendrochronology: Applications in the Environmental Sciences. Boston. International Institute for Applied Systems Analysis: Kluwer Academic Publishers, 23–35.

Sheppard, P. R. (2010). Dendroclimatology: extracting climate from trees. Wiley Interdisciplinary Reviews: Cli-mate Change. 1, 343-352.

Shiyatov, S. G., Mazepa, V. S. (1986). Natural fluctuations of climate in the eastern regions of the USSR based on tree-ring series. Regional Resource Management (Laxenburg, Austria), 1, 47–73.

Stahle, D. W. (1999). Useful strategies for the development of tropical tree-ring chronologies. IAWA J, 20, 249–253.

Studhalter, R. A. (1955). Tree growth: I. Some historical chapters. Bot. Rev. 21, 1–72.

Webb, G. E. (1986). Solar physics and the origins of dendrochronology. Isis., 77, 291–301.

Wu, X., Zhan, X. (1991) Tree-ring width and climatic change in China. Quatern Sci Rev., 10, 545–549.

Опубліковано
2019-10-10
Як цитувати
Koval, I., & Voronin, V. (2019). Дендрокліматологія як складова частина дендрохронології. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, 32, 85-94. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2019-32-07
Розділ
Сільське господарство