Спеціалізація сільського господарства як рушійна сила еволюційного перетворення неоекології в нооекологію

  • S. P. Sonko Уманський національний університет садівництва, вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305, Україна https://orcid.org/0000-0002-7080-9564
  • S. P. Poltoretsky Уманський національний університет садівництва, вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305, Україна https://orcid.org/0000-0003-3334-0880
  • O. V. Vasylenko Уманський національний університет садівництва, вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305, Україна https://orcid.org/0000-0002-2584-810X
  • N. O. Shevchenko Уманський національний університет садівництва, вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305, Україна
Ключові слова: агроекологія, агроекосистема, спеціалізація, ноосфера, біорізноманіття, монокультура

Анотація

Спеціалізація сільського господарства, яка впродовж тривалого часу розглядалась як економічна категорія, сьогодні набуває нового – екологічного змісту, стаючи зв’язковою ланкою між харчовими потребами людини і можливістю природних екосистем забезпечувати ці проблеми.

Метою є наукове обґрунтування необхідності «вписання» спеціалізації сільського господарства у динаміку природних екосистем на складному шляху їх трансформації у агроекосистеми.

Результати. Взаємовідносини суспільства з природою в біосфері планети розвиваються як дві складові частини більш генерального процесу – еволюції природи і суспільства. Загострення глобальної екологічної проблеми спричинене суттєвою різницею швидкостей з якими вони розвиваються. При цьому, відповідно до ідеї взаємозв’язку простору і часу цей процес (взаємодії природи і суспільства) робить відповідні «відбитки» на будь якій території. Такі «відбитки» знайдені на території Харківської області, на якій досліджувалась динаміка агроекосистем. Оскільки кордони агроекосистем є конструктивними, тобто тими, що весь час змінюються, вони формують свої, відмінні від адміністративних кордонів просторові утворення. Але у природних екосистемах механізми пристосування набагато розвинутіші, передусім через багатоярусність природних угруповань на відміну від монокультури, яка практикується в агроекосистемх. Вирішити екологічні проблеми сучасного сільського господарства можливо завдяки впровадженню адаптивних агроекосистем, в яких головні речовинно-енергетичні механізми за своїм типом максимально наближені до тих, що мають місце у природних екосистемах. Таке «наближення» здійснюється за рахунок збільшення біорізноманіття, значного посилення органічної складової землеробства, повноцінних сівозмін,  біодинаміки та вермикультури. Взагалі, адаптація покликана максимально наблизити сучасні напрямки розвитку сільського господарства до тих потенційних можливостей, якими володіє кожний природний ландшафт.

Висновки. В процесі ноосферогенезу вид «Homo Sapiens» сформував свою, не менш природну, екосистему – агроекосистему, яка пройшла складну еволюцію. Згідно з припущенням, що сільське господарство за типом речовинно-енергетичних відносин найбільш наближене до природних екосистем, наукове обґрунтування його спеціалізації, яка б відповідала наявному агро-кліматичному потенціалу певного природного ландшафту, вважається нам головним завданням, виконання якого забезпечить збалансоване природокористування у агросфері. З точки зору теорії і методології екологічної науки ноосферні екосистеми, серед яких найбільш наближеними до природних є агроекосистеми, вже сформовані і можуть стати тим об’єктом і предметом дослідження, який виведе знайому вітчизняним екологам але не помічену науковим загалом неоекологію на зовсім інші обрії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

S. P. Sonko, Уманський національний університет садівництва, вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305, Україна

доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри екології та безпеки життєдіяльності

S. P. Poltoretsky, Уманський національний університет садівництва, вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305, Україна

доктор сільськогосподарських наук, професор, професор кафедри рослинництва імені О. І. Зінченка 

O. V. Vasylenko, Уманський національний університет садівництва, вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305, Україна

кандидат сільськогосподарських наук, доцент,  доцент кафедри екології та безпеки життєдіяльності

N. O. Shevchenko, Уманський національний університет садівництва, вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305, Україна

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри екології та безпеки життєдіяльності

Посилання

Antonyuk, L., Korsak, K., Korsak, Y., Sonko, S. (2019). The threat of ecological and spiritual-intellectual world collapse and new national means of dealing with them. Education and Science in National Security: Problems and Priorities for Development: 3rd international. scientific-practical conf., dedicated to the 25th anniversary of the revival and the 450th anniversary of the establishment of the National University "Ostroh Academy" (June 14, 2019, Ostroh). Ostroh, 13-19. (In Ukrainian).

Antonyuk, L., Korsak, K., Korsak, Y., Sonko, S. (2019). and others. Noom thinking as a means of eliminating part of the threats of spiritual and intellectual collapse. High school. Scientific journal,№7, 32-45. (In Ukrainian).

Balashova, N. N. (2003). World trends in the production and consumption of chickpeas. Grain farming. (8), 5–8. (In Russian)

Badland - the badlands of our planet.(2019). Available at: http://paikea.ru/badland/ (In Russian).

Vazhenin, A. A. (2002). Hierarchies of central places and patterns in the development of settlement systems. Izvestia AN. Series geographic. (5), 64–71(In Russian).

Gorshkov, V.G. (1995). Physical and biological foundations of life sustainability. M.: VINITI. ((In Russian).

Demidas, G. I, Kvitko, G. P, Hetman, N. Y, (2011). Rye sowing - oilseed crop alternative to spring rapeseed for biodiesel production. Proceedings of VNAU,. 8(48), 3-8. (In Ukrainian).

Lupanov,E., Cherdakova, A., Markov, V., Ivanov, E. (2019). Biodiversity and nature conservation.(2nd ed.). Litres. (In Russian).

Sonko, S. P., Maksimenko, N. V. (Eds.). (2015). Ecological foundations of balanced use of nature in the agrosphere. Kharkiv: VN Karazin KhNU. (In Ukrainian).

Mironenko, N. S., Sorokin, M. Yu. (2001). Geographical space compression factors. Geography, (48). Available at: https://geo.1sept.ru/article.php?ID=200104802 (In Russian).

Krivda, Y. I., Demidenko, V. G., Tereshchenko, N. M., Kovalenko, T. V. Kalinichenko, O. M., Ivasikov, L. P., Sheptalenko, A. P. (2019). Balance of nutrients and humus in agriculture of Cherkasy region for 2018. Holodnianske: Ukrderzhfertility. 1-35. (In Ukrainian).

Kutsenko, M. V. (2008). Introduction to Geographic Information Systems and Environmental Modeling:. Kharkiv: Ecographer. (In Ukrainian).

Lester R., Brown 1984). Conserning soils. State of the World, 53-73

Orlov, D. S., Birjukova, O. N.. Rozanova, M. S. (2004). Additional indicators of the humus state of soils and their genetic horizons. Soil science, (8), 918 – 926. (In Russian).

Rogachev, S.V. (1999). Spatial inversions. Ten situations for analysis. Geography. (27), //http//geo.1september.ru (In Russian).

Riabovol, I., Riabovol, L., Diordiieva, I., Poltoretskyi, S., Lubchenko, A., Kononenko, L., Kryzhanovskiy, V. (2018). Evaluation of resistance to diseases of soft winter wheat samples created by hybridization of ecologically and geographically remote forms. Ukrainian Journal of Ecology, 8(3), 33–36.

Shikula, N. K. (1987). Soil protection system of agriculture. Kharkov: Prapor. (In Russian).

Agricultural ecosystems. (1987). Moscow: Agropromizdat. (In Russian).

Sonko, S. Man in Noosphere: Evolution and Further Development. Philosophy and Cosmology, 2019. V. 22. P.51-75. DOI: https://doi.org/10.29202/phil-cosm/22/5

Svetlichny, O.O., Chorny, S.G. (2007). Basics of erosion science. Sums: University Book. (In Ukrainian).

Skitsky, V.Yu., Shevchenko, A. M., Stepanova, T. E. (2009). Analysis of specimens of chickpea collection by productivity and suitability for use in breeding in eastern Ukraine. Genetic resources of plants. (7), 134–138. (In Ukrainian).

Sonko, S. P. (2015). Industrial typology of agriculture in Kharkiv region: thirty years later. Journal of Socio-Economic Geography, 19 (2), 30-39. (In Ukrainian).

Sonko, S. P. (2006). Fundamental principles of noospheric nature management in the context of the concept of sustainable development. Bulletin of the Kryvyi Rih Economic Institute of KNEU, (8), 74-87. (In Ukrainian).

Sonko, S. P. (2016). Ecological problems of modern agriculture and ways to solve them. Agroelite. All-Ukrainian Agricultural Journal, (1(36)), 52-53. (In Ukrainian).

Sonko, S. P. (2010). Agro-landscape ecology and programmable crop cultivation technologies. Collective scientific works of Uman NUS. Part 1. Agronomy. 73, 360-365. (In Ukrainian).

Sonko, S. P. (1997). The concept of agroecosystems as a theoretical basis for ecologically safe nature management. Proceedings of the Department of the deployment of productive forces and production technologies Kryvyi Rih,. (1), 77-85. (In Russian).

Sonko, S. P., Maksimenko, N. V., Peresadko, V. A., Sukhanova, I. P., Vasilenko, O. V., Nikitina, O. V. (2018). The concept of ecologically economical agriculture for the forest-steppe zone. Visnyk of the V.N. Kharkiv National University Karazina, series «Geology. Geography. Ecology", (48), 161-172. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-48-14. (In Ukrainian).

Sonko, S. P., Maksimenko, N. V. (2013). Spatial and temporal mechanisms of anthropogenic agricultural landscapes. Man and the environment. Issues of neoecology. (2 (15)), 5-21. (In Ukrainian).

Sonko, S. P. (2003). Spatial development of socio-natural systems: the path to a new paradigm. Monograph. Kyiv: Nika Center. (In Ukrainian).

Sonko, S. P. (2005). Modern Modification of the Theory of Economic Zoning. Regional Economics. (3), 13-28. Available at: http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/399 (In Ukrainian).

Sukhanova, I. P., Sonko, S. P. (2014). The pursuit of biodiversity is the key to sustainable agriculture. Ecology − ways to harmonize the relations between nature and society. Proceedings of the IV Inter-University Scientific and Practical Conference October 16-17, 2014. Rev. Nepochatenko OO UNUS-Uman Red-ed. Center, 24-27. (In Ukrainian).

Cherneha, I.I., Shevchenko, N. O., Blenda, N. O. (2017). Labor compensation as a socio-economic category and the main source of income of the population of Ukraine (Remuneration as a socio-economic category and main source of income of the Ukrainian population). APK economy. (6), 85-91

Zaslavskij, M. N. (1987). Erosion Science. Moscow:Vysshaja shkola. (In Russian)

Yablokov, A., Levchenko, V. (2017). The Biosphere as a Living System 1. On the Harmonization of Human and Biosphere Relationship. The journal philosophy and cosmology, (18), 52–83.

Опубліковано
2019-10-10
Як цитувати
Sonko, S., Poltoretsky, S., Vasylenko, O., & Shevchenko, N. (2019). Спеціалізація сільського господарства як рушійна сила еволюційного перетворення неоекології в нооекологію. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, 32, 67-84. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2019-32-06
Розділ
Сільське господарство