Роль зеленого фінансування у забезпеченні сталого економічного розвитку України в умовах євроінтеграції

Анотація

У сучасних умовах глобалізації, кліматичних викликів та зростання уваги до питань сталого розвитку дедалі більшої актуальності набуває тема зеленого фінансування як ефективного інструменту екологічно орієнтованої трансформації економіки. Україна, перебуваючи в процесі євроінтеграції та реформування національної фінансової системи, стикається з необхідністю впровадження механізмів, що поєднують економічні вигоди з екологічною відповідальністю. Саме тому дослідження ролі зеленого фінансування у забезпеченні сталого економічного розвитку нашої країни є вкрай актуальним і своєчасним.

Метою даного дослідження є визначення ролі зеленого фінансування у забезпеченні сталого економічного розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів та ідентифікація викликів на шляху до адаптації інструментів зеленого фінансування до європейських стандартів. Об'єктом дослідження виступає система зеленого фінансування як складова частина фінансової системи країни, а також її взаємодія з інституційними, нормативно-правовими та економічними чинниками сталого розвитку.

Методологічною основою дослідження є комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, а саме системний аналіз, який дозволив розглядати зелене фінансування як цілісну систему взаємопов'язаних елементів у контексті сталого розвитку та євроінтеграції; порівняльний аналіз для дослідження нормативно-правової бази, діючої практики та інструментів зеленого фінансування в Україні та ЄС; узагальнення для визначення перешкод на шляху до адаптації інструментів зеленого фінансування до європейських стандартів.

У результаті дослідження проаналізовано сучасний стан зеленого фінансування в Україні, окреслено основні бар’єри та виклики, що стримують його розвиток, зокрема недосконалу нормативно-правову базу, обмежений доступ до фінансових ресурсів та низький рівень обізнаності суб’єктів господарювання. Водночас виявлено перспективні напрями розвитку, пов’язані з адаптацією європейських практик, розширенням партнерства між державним та приватним секторами, а також інтеграцією ESG-критеріїв у процеси фінансового управління.

Практична цінність дослідження полягає у формулюванні рекомендацій щодо вдосконалення державної політики у сфері зеленого фінансування, зокрема щодо стимулювання екологічних інвестицій, розробки податкових і фінансових інструментів підтримки сталих проєктів, а також підвищення прозорості звітності щодо екологічного впливу діяльності підприємств.