ІНВЕСТИЦІЇ У СФЕРУ ОСВІТИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ІХ ВИРІШЕННЯ

Анотація

В умовах стрімкого розвитку науково-технічного прогресу та формування нових напрямків розвитку та оптимізації економіки, галузь освіти потребує особливо швидкого реагування на економічні та суспільні зміни.  Зміни у суспільстві тягнуть за собою необхідність швидкої зміни підходів до управління освітою та ефективного залучення і використання  матеріальних активів. Пандемія Covid-19 виявила низьку готовність більшості закладів освіти до використання в освітньому процесі сучасних технічних засобів. Застарілий підхід до управління закладами освіти, зокрема їх фінансовою складовою, є причиною неефективного використання коштів і, як наслідок, утруднює розвиток безпосередньо галузі освіти та суспільства зокрема.

У статті розглянуто проблему якісного матеріально-технічного забезпечення закладів та установ системи освіти України, проблему законодавчого врегулювання функціонування галузі освіти в умовах технічного прогресу та пандемії Covid-19. Охарактеризовано сучасний стан мережі закладів та установ системи освіти, зокрема закладів дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Охарактеризовано структуру та характер видатків на освіту у розрізі останніх трьох років. У статті наведено  характеристику сучасного стану інвестицій у науково-технічну та інноваційну діяльність. Оскільки освітня галузь є неприбутковою за своєю природою і повністю залежить від зовнішнього фінансування, питання матеріально-технічного забезпечення освіти повністю залежить від суспільних настроїв та навиків освітніх управлінців.

В процесі аналізу сучасного стану освітньої галузі, виявлено проблеми законодавчого врегулювання позашкільної освіти, в тому числі дистанційної освіти.

Виявлено потребу в реформуванні підходів до підготовки та перепідготовки управлінських кадрів системи освіти, з метою формування в останніх навичок фінансового та проектного менеджменту.  Зазначено необхідність оптимізації мережі закладів освіти та зміни підходів до підготовки управлінських кадрів системи освіти, та необхідність реформування підходів до фінансування освітньої та науково-технічної галузей, як чинників, що безпосередньо впливають на темп економічного зростання та розвиток суспільства загалом.