Середний час життя рівнів ns, np, nd та nf у N V
Анотація
Азот є одним із ключових елементів еволюції та формування зоряних об’єктів. Атмосфера Землі містить 21% кисню і 78% азоту; ці два гази викликають полярне сяйво, коли з ними стикаються іони сонячного вітру в іоносфері. Деякі аерозолі з азоту та кисню також знаходяться в атмосфері. Азот, водень, вуглець і кисень є головними причинами виникнення життя на Землі. Спектр іонів азоту (N V) досліджено за допомогою квантової теорії дефектів (КТД) і чисельного кулонівського наближення (НКА). N V має два електрони в ядрі з ядром і один електрон поза ядром. Це робить його подібним до водню або літію. У першій частині за допомогою QDT розраховано енергії ns, np, nd та nf до n < 30. У другій частині довжини хвиль були розраховані з використанням параметрів енергії та сили лінії за допомогою NCA. Доступно дуже мало експериментальних даних щодо тривалості життя та ймовірності переходу; однак Biemont et al. розрахували час життя 48 рівнів N V, використовуючи кулонівське наближення. У цьому дослідженні ми розрахували тривалість життя 196 мультиплетів N V. Результати порівнюються з доступними експериментальними та теоретичними тривалістю життя; У цій роботі було знайдено відмінну відповідність між відомими і розрахованими часами життя. Тривалість життя 100 мультиплетів представлена вперше. Часи життя кожного ряду Рідберга N V були підібрані поліномом третього ступеня яким представлено час життя кожного ряду.
Завантаження
Посилання
A. Kancerecivius, Leituvos Fiz. Rinkinys. 2, (1962).
C.F. Fischer, M. Saparov, G. Gaigalas, and M. Godefroid, Atomic data and nuclear data tables, 70(1), 119 (1998). https://doi.org/10.1006/adnd.1998.0788
C.E. Theodosiou, L.J. Curtis, and M. El-Mekki, Physical Review A, 44(11), 7144 (1991). https://doi.org/10.1103/PhysRevA.44.7144
M.H. Chen, and B. Crasemann, Physical Review A, 35(11), 4839 (1987). https://doi.org/10.1103/PhysRevA.35.4839
J.H. Blanke, P.H. Heckmann, and E. Träbert, Physica Scripta, 32(5), 509 (1985). https://doi.org/10.1088/0031-8949/32/5/010
T.W. Tunnell, and C.P. Bhalla, Physics Letters A, 67(2), 119 (1978). https://doi.org/10.1016/0375-9601(78)90038-5
J.A. Kernahan, E.H. Pinnington, and K.E. Donnelly, Physics Letters A, 57(4), 323-324 (1976). https://doi.org/10.1016/0375-9601(76)90595-8
Y. Baudinet-Robinet, P.D. Dumont, E. Biémont, and N. Grevesse, Physica Scripta, 11(6), 371 (1975). https://doi.org/10.1088/0031-8949/11/6/006
J.A. Kernahan,, A.E. Livingston,, and E.H. Pinnington, Canadian Journal of Physics, 52(19), 1895 (1974). https://doi.org/10.1139/p74-250
P.D. Dumont, Physica, 62(1), 104 (1972). https://doi.org/10.1016/0031-8914(72)90152-8
J. Desesquelles, Annales de Physique, 14(6), 71 (1971). https://doi.org/10.1051/anphys/197114060071
M.R. Lewis, T. Marshall, E.H. Carnevale, F.S. Zimnoch, and G.W. Wares, Radiative Physical Review, 164(1), 94 (1967). https://doi.org/10.1103/PhysRev.164.94
L. Heroux, Physical Review, 153(1), 156 (1967). https://doi.org/10.1103/PhysRev.153.156
H.G. Berry, W.S. Bickel, S. Bashkin, J. Désesquelles, and R.M. Schectman, JOSA, 61(7), 947 (1971). https://doi.org/10.1364/JOSA.61.000947
E. Biemont, and N. Grevesse, Atomic Data and Nuclear Data Tables, 12(3), 217 (1973). https://doi.org/10.1016/0092-640X(73)90011-9
R. Siddiq, M.N. Hameed, M.H. Zaheer, M.B. Khan, and Z. Uddin, Beni-Suef University Journal of Basic and Applied Sciences, 11(1), 42 (2022). https://doi.org/10.1186/s43088-022-00224-0
M. Saeed, S. Raza, and Z. Uddin, Jordon Journal of Physics, 18(5), (2023).
M. Saeed, S.U. Rehman, M.M. Khan, and Z Uddin, East European Journal of Physics. 2, 165 (2023). https://periodicals.karazin.ua/eejp/article/view/21663/20144
U. Fano, J.W. Cooper, Rev. Mod. Phys. 40(3), 441 (1968). https://doi.org/10.1103/RevModPhys.40.441
Авторське право (c) 2023 Різвана Сіддік, Рухі Зафар, Салман Раза, С.М. Зішан Ікбал, Захір Уддін
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
