РАДІАЦІЙНО-ХІМІЧНА ОЦІНКА ВІДХОДІВ ВУГЛЕВИДОБУВАННЯ

  • Е. Б. Хоботова Харківський національний автомобільно-дорожній університет
  • М. І. Уханьова Харківський національний автомобільно-дорожній університет
  • В. М. Баумер Харківський національний автомобільно-дорожній університет
Ключові слова: мінерали, слюда, природні радіонукліди, міграція

Анотація

Досліджено хімічний елементний, мінералогічний і радіонуклідний склад відвальної вугільної породи. Вивчено морфологічні особливості поверхні частинок відвальної породи терикону. Показано здатність відходів вуглевидобування до горіння. Охарактеризовано міграційну здатність природних радіонуклідів за товщею вугільної породи у териконі.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-06-26
Як цитувати
Хоботова, Е. Б., Уханьова, М. І., & Баумер, В. М. (2014). РАДІАЦІЙНО-ХІМІЧНА ОЦІНКА ВІДХОДІВ ВУГЛЕВИДОБУВАННЯ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія», (849), 100 - 110. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/870
Номер
№ 849 (2009): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Серія "Екологія". Випуск 4
Розділ
Управління екологічною безпекою

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).