ОСНОВНЫЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ВЗВЕСИ В ВОДЕ ДНЕСТРОВСКОГО ЛИМАНА, ПОБЕРЕЖЬЕ ЧЕРНОГО МОРЯ
Анотація
В результате проведенной гидрологической съемки Днестровского лимана и анализа отобранных проб воды на поверхности и у дна определены крайние и средние значения мутности по отдельным гидрологическим районам. По совокупности физико-географических показателей в лимане выделено 4 гидрологических района. Установлено, что взвесь перекатывается волнами в направлении стокового течения из реки Днестр в сторону Цареградского гирла. Каждая активизация действия волн и течений активизирует движение наносов в сторону Цареградского гирла.Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-06-26
Як цитувати
Березницкая, Н. А. (2014). ОСНОВНЫЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ВЗВЕСИ В ВОДЕ ДНЕСТРОВСКОГО ЛИМАНА, ПОБЕРЕЖЬЕ ЧЕРНОГО МОРЯ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія», (849), 41 - 51. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/860
Розділ
Екологічні дослідження геосистем
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
