ФРАКТАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ ДИНАМІКИ ПРИРОДНИХ ПРОЦЕСІВ
Ключові слова:
тренд, температура атмосферного повітря, показник Херста, персистентність, фрактальна ідеологія
Анотація
Розглядається можливість застосування фрактальної ідеології для дослідження проблематики аналізу динаміки природних процесів. На основі висновків Херста проаналізовані часові ряди температури атмосферного повітря тривалістю в 60 років для м. Харкова. Визначено стійкі тенденції до росту температури зимових місяців і зниження температури літніх місяців, що загалом дає поступове стійке зростання середньорічних температур. Підтвердженням цього є показник Херста, що доводить слабку персистентність ряду.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-06-26
Як цитувати
Максименко, Н. В. (2014). ФРАКТАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ ДИНАМІКИ ПРИРОДНИХ ПРОЦЕСІВ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (849), 32 - 35. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/858
Розділ
Методологічні підходи в екологічних дослідженнях
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).