Розвиток ландшафтного планування та його застосування до Словацької Республіки
Ключові слова:
підходи ландшафтного планування, екологічне планування ландшафтів, LANDEP, SWOT аналіз, Словацька Республіка
Анотація
За останні п'ять років в Словаччині (в колишній Чехословаччині до 1993 року), були розроблені наукові ландшафтно-екологічні методи, які являють собою теоретичні основи ландшафтного планування, охорони / захисту і управління ландшафтом. У статті йдеться про розвиток та історію методології ландшафтного планування, оцінки його правових основ і додатків. До оцінки було застосовано SWOT-аналіз. Вказані ті області ландшафтного планування, які повинні бути переглянуті і поліпшені.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Kozová, M., & Pauditšová, E. (1). Розвиток ландшафтного планування та його застосування до Словацької Республіки. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1004), 43-50. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/821
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).