Конструктивно-географічний підхід до аналізу просторових закономірностей розміщення об’єктів вітроенергетики
Ключові слова:
вітроенергетика, придатність території, конструктивно-географічний підхід
Анотація
Використано конструктивно-географічний підхід для аналізу придатності території щодо встановлення вітряних турбін. Визначено, що на розміщення вітряних електростанцій впливають природні та геоекологічні, технічні та соціальні фактори. Найважливішим фактором є наявність достатніх вітрових ресурсів. До визначальних факторів також відносяться: геологічна будова та рельєф місцевості, відстань до автомобільних доріг, можливість приєднання до існуючих ліній електропередач, відсутність впливу на рослинний та тваринний світ, віддаленість від населених пунктів.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-02-03
Як цитувати
Молодан, Я. Є. (2014). Конструктивно-географічний підхід до аналізу просторових закономірностей розміщення об’єктів вітроенергетики. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1054), 138-144. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/816
Розділ
Екологічна безпека навколишнього середовища
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).