Антропогенізація ландшафтів Східного Сивашу і Присивашшя та її екологічні наслідки

  • В. П. Воровка Мелітопольський державний педагогічний університет імен. Б. Хмельницького
Ключові слова: антропогенізація, Східний Сиваш, Присивашшя, ландшафти, акваторія

Анотація

На підставі опрацювання літературних джерел, статистичних матеріалів та власних польових досліджень проаналізовані основні види антропогенного впливу на територію Присивашшя та акваторію Східного Сивашу та їх екологічні наслідки. Матеріал статті поданий з позицій теорії парадинамічних ландшафтних комплексів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

В. П. Воровка, Мелітопольський державний педагогічний університет імен. Б. Хмельницького

доцент

Як цитувати
Воровка, В. П. (1). Антропогенізація ландшафтів Східного Сивашу і Присивашшя та її екологічні наслідки. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1054), 111-116. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/812
Номер
№ 1054 (2013): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Серія "Екологія". Випуск 8
Розділ
Екологічні дослідження геосистем

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).