Озерно-басейнові системи Українського Полісся як ресурсний потенціал рекреації і туризму
Ключові слова:
Українське Полісся, озерно-басейнова система, рекреація, туризм, кадастр
Анотація
Обговорюються питання озерно-басейнових систем, як локальних об’єктів рекреації і туризму. На прикладі басейнової системи озера Мале (Волинське Полісся) розкрито ландшафтну структуру водозбору і водойми на рівні урочищ, акваурочищ і аквафацій. У роботі наведені деякі ландшафтометричні, морфометричні і гідрологічні параметри озера і водозбору. Запропоновано басейнову систему озера Мале включити до ресурсно-рекреаційного кадастру Українського Полісся.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-02-02
Як цитувати
МартинюкВ. O. (2014). Озерно-басейнові системи Українського Полісся як ресурсний потенціал рекреації і туризму. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1054), 48-56. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/804
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
