Установлення забруднення повітря неутилізованими батарейками
Анотація
Експериментально доведено факт забруднення атмосферного повітря батарейками. Враховано, що хімічний склад батарейок, шкідливими речовинами яких є манґан, кадмій, нікол, цинк, меркурій, луг, плюмбум та ін., змінюється після використання. Проаналізовано можливість застосування відомих методів до виявлення забруднення повітря викинутими батарейками, з’ясовано їхню обмеженість. Вперше запропоновано метод для встановлення гранично можливої концентрації деяких шкідливих речовин у повітрі від неутилізованих батарейок. Метод вирізняється швидким результатом, можливістю використання без матеріально-технічної бази, а його специфікою є застосування виключно для батарейок. Обґрунтовано введення нового поняття критичної маси. Визначено біоіндикатори на шкідливі речовини для повітря, що містяться в батарейках: Aster L., Pulsatilla Adans., L. sativum L. та інші рослини.
Завантаження
Посилання
2. Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин і парникових газів у повітря від транспортних засобів [Електронний ресурс]: наказ № 452 від 13.11.2008 / Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/metod_polog/metod_doc
3. Інтернет-сторінка про утилізацію відпрацьованих батарейок. – Режим доступу: http://www.batare.com
4. Охорона праці в будівництві: навчальний посібник / За ред. Б. М. Коржика. – Х.: ХНАМГ, 2012. – 148 с.
5. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) [Електронний ресурс]: наказ № 201 від 09.07.1997 / Міністерство охорони здоров’я України. – Режим доступу: http:// www.dsesu.gov.ua/ua/normativna-pravova-baza/sanitarni-pravila-i-normy (Офіційний сайт Державної санітарно-епідеміологічної служби України).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).