Ландшафтно-геохімічне моделювання на підставі геоінформаційних моделей водозборів
Ключові слова:
геохімічний ландшафт, водозбірний басейн, поверхневий стік, модель
Анотація
У програмному забезпеченні різних ГІС-платформ та їх додатків – Amber iQ, ArcGIS 3D Analyst та ArcGIS Spatial Analyst через засоби геостатистичного моделювання відтворено розподіл геохімічних ландшафтів по території м. Харків в межах водозбірних басейнів річок Уди, Лопань, Харків і Немишля. Через класифікаційний аналіз на підставі геостатистичного моделювання виділено елементарні геохімічні ландшафти та складено ландшафтно-геохімічну карту, на яку нанесено геохімічні бар’єри.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
1. Костріков С. В. Загальні принципи вибору моделей і середовищ моделювання водозбірних басейнів / С. В. Костріков // Культура народов Причерноморья (Географічні науки). Научный журнал, 2005. – № 67 – С. 24-29.
2. Костріков С. В. Про деякі особливості зв’язку флювіальних процесів на водозборах із змінами у природно-антропогенному довкіллі / С. В. Костріков // Захист довкілля від антропогенного навантаження. – Харків-Кременчук. – 2004. – Вип. 10 (12). – С. 57-69.
3. Костріков С. В. Деякі проблемні питання та перспективи геоінформаційного моделювання водозборів / С. В. Костріков // Захист довкілля від антропогенного навантаження. – Харків – Кременчук. – 2005. – Вип. 11 (13). – С. 5-20.
4. Алексеенко В. А. Геохимия ландшафтов и окружающая среда / Алексеенко В. А. – М. : Недра, 1990. – 47с.
5. Алексеенко В. А. Экологическая геохимия / Алексеенко В. А. – М. : Логос, 2000. – 310 с.
6. Карпець К. М. До питання про стан водотоків міста Харків та визначення рельєфозалежного фактору їх самоочищення / К. М. Карпець // Людина і довкілля. Проблеми неоекології. – Х., 2009. – № 1(12). – С. 70-74.
2. Костріков С. В. Про деякі особливості зв’язку флювіальних процесів на водозборах із змінами у природно-антропогенному довкіллі / С. В. Костріков // Захист довкілля від антропогенного навантаження. – Харків-Кременчук. – 2004. – Вип. 10 (12). – С. 57-69.
3. Костріков С. В. Деякі проблемні питання та перспективи геоінформаційного моделювання водозборів / С. В. Костріков // Захист довкілля від антропогенного навантаження. – Харків – Кременчук. – 2005. – Вип. 11 (13). – С. 5-20.
4. Алексеенко В. А. Геохимия ландшафтов и окружающая среда / Алексеенко В. А. – М. : Недра, 1990. – 47с.
5. Алексеенко В. А. Экологическая геохимия / Алексеенко В. А. – М. : Логос, 2000. – 310 с.
6. Карпець К. М. До питання про стан водотоків міста Харків та визначення рельєфозалежного фактору їх самоочищення / К. М. Карпець // Людина і довкілля. Проблеми неоекології. – Х., 2009. – № 1(12). – С. 70-74.
Опубліковано
2016-04-15
Як цитувати
Карпець, К. М. (2016). Ландшафтно-геохімічне моделювання на підставі геоінформаційних моделей водозборів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», 44-48. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/5534
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
