Оцінка якості атмосферного повітря з урахуванням випадкового характеру концентрацій забруднюючих речовин
Анотація
Мета. Аналіз стану атмосферного повітря, визначення основних факторів формування забруднення та обґрунтування методики оцінювання гарантованої якості повітря з урахуванням випадкового характеру концентрацій забруднювальних речовин
Методи. Статистичні та розрахунок комплексного індексу забруднення атмосфери (КІЗА).
Результати. Дослідження проведено на основі даних станції громадського моніторингу Eco-City станції №1162 в районі хімічного факультету Ужгородського національного університету з урахуванням кліматичних і орографічних особливостей території. Встановлено, що основним джерелом забруднення атмосферного повітря є автотранспорт. Виявлено виражену сезонність змін концентрацій забруднювальних речовин. Формальдегід визначено головним чинником перевищення індексів забруднення атмосфери, при цьому значення КІЗА часто відповідали рівню «дуже високого» забруднення. Найбільш критичні показники зафіксовано: для формальдегіду – протягом усього року з максимальними значеннями у січні та липні; для дрібнодисперсного пилу PM2.5 і PM10 – у зимовий період через вплив опалювального сезону та несприятливих умов розсіювання; для діоксиду азоту – у квітні, що пов’язано з транспортним навантаженням. Оцінка якості атмосферного повітря засвідчила систематичне перевищення нормативів для формальдегіду протягом року.
Висновки. Результати дослідження свідчать про напружений екологічний стан атмосферного повітря в районі дослідження та необхідність посилення контролю за викидами забруднюючих речовин. Пріоритетними заходами є оптимізація транспортних потоків, зменшення викидів у період опалювального сезону та вдосконалення локальних систем моніторингу атмосферного повітря, особливо щодо контролю джерел формальдегіду.
Завантаження
Посилання
WHO global air quality guidelines: Particulate matter (PM2.5 and PM10), ozone, nitrogen dioxide, sulfur dioxide and carbon monoxide. (2021). World Health Organization. Retrieved from https://www.who.int/publications/i/item/9789240034228?utm_source=chatgpt.com
Bashtannik, M. P., Zhemera, N. S., Kiptenko, Ye. M., & Kozlenko, T. V. (2024). State of atmospheric air pollution over the territory of Ukraine. Scientific Works of UkrSRIHM, 266, 70–93. Retrieved from https://old.uhmi.org.ua/pub/np/266/Bashtannik_Zhemera_Kiptenko_Kozlenko_266.pdf
Reform of air quality monitoring and management. (2019). Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine. Retrieved from https://mepr.gov.ua/diyalnist/reformy/kompleksnyj-monitoryng-dovkillya/
Adamenko, S. Y., Arkhypova, L. M., Adamenko, Y. O., Moskaliuk, N. M., Hlibovytska, N. I., & Chupa, V. M. (2024). Patterns of PM10 particles change in the atmospheric air of Ivano-Frankivsk city. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1415(1), 012002. https://doi.org/10.1088/1755-1315/1415/1/012002
Di, Q., Wang, Y., Zanobetti, A., Wang, Y., Koutrakis, P., Choirat, C., Dominici, F., & Schwartz, J. D. (2020). Air pollution and mortality in the Medicare population. New England Journal of Medicine, 376(26), 2513–2522. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1702747
Global Burden of Disease Study (GBD): Air pollution. University of Washington. (2024). Institute for Health Metrics and Evaluation. Retrieved from https://www.healthdata.org/research-analysis/health-topics/air-pollution?utm_source=chatgpt.com
Brauer, M., et al. (2024). Global burden and strength of evidence for 88 risk factors in 204 countries and territories, 1990–2021. The Lancet. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(24)00933-4
Wu, Y., Wang, M., Lu, K., Zhang, Y., & Zhang, Y. (2023). Production and loss of atmospheric formalde-hyde at a suburban site in northern China. Atmospheric Chemistry and Physics, 23, 2997–3015. https://doi.org/10.5194/acp-23-2997-2023
Liu, S.-Q., Ma, H.-N., Tang, M.-X., Shao, Y.-M., Yao, T.-T., He, L.-Y., & Huang, X.-F. (2025). Decoding the primacy of transportation emissions of formaldehyde pollution in an urban atmosphere. Toxics, 13(8), 643. https://doi.org/10.3390/toxics13080643
Manzueta, R., Kumar, P., Ariño, A. H., & Martín-Gómez, C. (2024). Strategies to reduce air pollution emissions from urban residential buildings. Science of the Total Environment, 947, 175809. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2024.175809
On the Basic Principles (Strategy) of the State Environmental Policy of Ukraine for the Period up to 2030 (Law of Ukraine No. 2697-VIII). (2019). Verkhovna Rada of Ukraine.
On Atmospheric Air Protection (Law of Ukraine No. 2707-XII). (1992). Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#Text
Arkhypova, L. M., Adamenko, S. Y., Adamenko, Y. O., Kachala, T. B., & Kachala, S. V. (2025). Model-ing the dependence of ambient air pollution on meteorological factors: A case study from Ukraine. Journal of Physics: Conference Series, 3153(1), 012021. https://doi.org/10.1088/1742-6596/3153/1/012021
Bernacki J., Scherer R. (2025). A Comprehensive Review of Data-Driven Techniques for Air Pollution Concentration Forecasting. Sensors (Basel), 25(19),6044. https://doi.org/10.3390/s25196044
Koltsov, M., & Shevchenko, L. (2020). Air quality monitoring: Ukrainian and international experi-ence: Analytical report. Open Society Foundation. Retrieved from https://osf.org.ua/data/blog_dwnl/Analitichna_zapiska_atmosferne_povitrya.pdf
Soroka, M. L. (Ed.). (2022). Radiation and Smog Alarm: Guidelines and principles for informing the public about air quality, radiation, and chemical hazards. Arnika. Retrieved from https://cleanair.org.ua/wp-content/uploads/2023/01/cleanair.org.ua-uaqi-radiation-and-smog-alarm-presentation-soroka.pdf
Klymchuk, I., & Arkhypova, L. (2023). Research on climate change in the Carpathian Region: Conse-quences and challenges for ski resorts. Ecological Safety and Balanced Use of Resources, 14(1), 66–74. https://doi.org/10.69628/esbur/2.2023.19
Matviichuk, V. K., Chuhaienko, Yu. O., & Savenkov, O. I. (2023). Environmental policy in the system of public administration of the national economy. National Academy of Management. Retrieved from https://nam.kyiv.ua/files/publications/978-966-8406-83-6-monog.pdf
Some issues of state monitoring in the field of atmospheric air protection (Resolution No. 827). (2019). Cabinet of Ministers of Ukraine. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/827-2019-%D0%BF#Text
Nekos, A. N., & Kravchenko, O. K. (2012). Assessment of the state and dynamics of atmospheric air pollution in small towns of Kharkiv region. Man and Environment. Issues of Neoecology, (1-2), 122–127. Retrieved from http://luddovk.univer.kharkov.ua/sites/default/files/Papers/19-12-17.pdf
Falko V. Assessment of guaranteed air quality for plants (case of the park named after T. Shevchenko in Dnipro). Environmental Sciences, 6(45), 153-157. Retrieved from https://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2022/6/24.pdf
Rybalova, O. V., Bielan, S. V., & Artemiev, S. R. (2023). Determination of the environmental risk of atmospheric air quality deterioration considering the chemical hazard of Ukrainian regions. Problems of Emergency Situations, 18, 196–209. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pns_2013_18_25
Авторське право (c) 2026 Адаменко С. Я., Архипова Л. М.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
