Екологія розмноження очеретянки великої (Acrocephalus arundinaceus) в умовах дренажного каналу Полтавського гірничо-збагачувального комбінату
Анотація
Мета. Дослідити екологію розмноження очеретянки великої Acrocephalus arundinaceus на території дренажного каналу Полтавського гірничо-збагачувального комбінату задля збереження виду в умовах техногенного ландшафту.
Методи. Польові: обліки птахів на постійних маршрутах. Статистичні: обробка даних.
Результати. Досліджено особливості екології великих очеретянок у межах дренажного каналу. Проаналізовано біотопічні умови, гніздові адаптації та динаміку чисельності виду. Встановлено зменшення гніздової щільності очеретянок від 11,8 пари/км2 (2022 р.) та 9,5 пари/км2 (2023 р.) до 6,2 пари/км2 (2024 р.), воно пов’язано з кількома факторами, але найбільш всього це обумовлено з турбування під час гніздового періоду та абіотичні чинники. Доведено, що дренажні канали з густою прибережною рослинністю, забезпечують сприятливе середовище для гніздування та живлення птахів. Досліджено поведінкові стратегії гніздування очеретянок та їхню реакцію на паразитизм з боку зозулі (Cuculus canorus). Репродуктивний період очеретянки великої становив приблизно 41 день, це залежало від зовнішніх умов середовища (природні фактори, доступність корму). Гнізда розташовані на висоті 120–160 см над рівнем води, щоб уникнути затоплення під час підвищення води в дренажному каналі. Середня відстань між сусідніми гніздами становила 28,3±3,5 м. Необхідно впровадити відповідні заходи, щоб збільшити чисельність гніздової популяції великої очеретянки на дренажному каналі.
Висновки. Охарактеризовано роль штучних водно-болотних угідь у підтриманні біорізноманіття. Запропоновано рекомендації щодо збереження очеретянок великих шляхом мінімізації негативних впливів, підтримання стабільності екосистеми дренажного каналу та регулярний моніторинг даної техногенної території.
Завантаження
Посилання
Zakala, O. (2005). Nesting of the great reed warbler (Acrocephalus arundinaceus L.) in western Ukraine. Bulletin of Lviv University, Biological Series, 39, 114–124. (in Ukrainian)
Zakala, O. (2007). Reed warblers as indicators of habitat transformation in aquatic ecosystems. In Fac-tors Threatening Biotic Diversity: Their Indication and Methods for Reducing Negative Impacts: Con-ference Materials (Shatsk, 2007). Lviv: Spolom, 97–99. (in Ukrainian)
Zakala, O. S. (2008). Reed warblers of the genus Acrocephalus Naum.: Biology and migration in west-ern Ukraine (PhD dissertation in biological sciences, specialty 03.00.08). Lviv, 208. (in Ukrainian)
Mérő, T.O., Žuljević, A., & Lengyel, S. (2023). Timing of reed management affects habitat use and breeding success in Great Reed Warblers: A field experiment on agricultural drainage canals. Global Ecology and Conservation, 48. https://doi.org/10.1016/j.gecco.2023.e02691
Mérő, T.O., Žuljević, A., & Lengyel, S. (2023). The role of reed management and habitat quality on brood parasitism and chick survival of the brood parasitic common Cuckoo. Ecology and Evolution, 13. https://doi.org/10.1002/ece3.9705
Rogovyi, Yu. (1998). Warblers of the Kagamlyk River (Poltava Region). Proceedings of the 3rd Conference of Young Ornithologists of Ukraine (Kyiv, March 14–15),Berkut, 7, 121–123. (In Ukrainian)
Chaplygina, А.B., Filatova, О.V., Litvin, L.М., & Nykyforov, V.V. (2023). The main factors and prospects for the restoration of biodiversity in technogenic territories (on the example of the Poltava Mining and Processing Plant). Biosystems Diversity, 31(1), 100-112. https://doi.org/10.15421/012311
Dyrcz, A. (1986). Factors affecting facultative polygyny and breeding results in the Great Reed War-bler (Acrocephalus arundinaceus). Journal of Ornithology, 127(4), 447-461. https://doi.org/10.1007/BF01640260
Dyrcz, A. (1995). Breeding biology and ecology of different european and asiatic populations of the great reed warbler Acrocephalus arundinaceus. Japanese Journal of Ornithology, 44, 123-142. https://doi.org/10.3838/jjo.44.123
Graveland, J. (1998). Reed die-back, water level management and the decline of the Great Reed War-bler Acrocephalus arundinaceus in The Netherlands. Ardea, 86(2), 187-201. https://doi.org/10.2307/3677019
Halupka L., Wróblewski J. (1998). Breeding Biology of Reed Warblers (Acrocephalus scirpaceus) at Milicz Fishponds in 1994. URL: https://www.researchgate.net/publication/236345211_Breeding_ecology_of_the_Reed_Warbler_Acrocephalus_scirpaceus_at_Milicz_Fishponds_in_1994
Nadtochiy, A. S., & Kushnarev, I. O. (1994). Ecology of nesting reed warblers in the middle reaches of the Siverskyi Donets River. Birds of the Siverskyi Donets Basin: Study and Conservation of Birds in the Siverskyi Donets Basin: Materials of the 3rd Conference (Kharkiv, 1994), 3, 47–49. (In Ukrainian)
Hnatyna, O. (2008). Feeding of Warblers of the Genus Acrocephalus. State and Biodiversity of Ecosystems in Shatsk National Nature Park (Lviv, September 11–14), 18–22. (In Ukrainian)
Popelnyuh, V. (2005). Range Expansion Processes of the Great Reed Warbler (Acrocephalus arundinaceus L.) at the Northern Edge of Its Distribution. Materials of the All-Ukrainian Student Scientific-Practical Conference,105–106. (In Ukrainian)
Bensch, S., Nilsson, A.L., & Åkesson, M. (1994). Genetic similarity between parents predicts hatching failure: Nonincestuous inbreeding in the Great Reed Warbler? Evolution, 48(2), 317–326. https://doi.org/10.1111/j.1558-5646.1994.tb01314.x
Knape, J., Sköld, M., Jonzén, N., Åkesson, M., Bensch, S., Hansson, B., & Hasselquist, D. (2008). An analysis of hatching success in the great reed warbler Acrocephalus arundinaceus. Oikos, 117 (3), 430-438. https://doi.org/10.1111/j.2007.0030-1299.16266.x
Tsaryk, Y. V., & Hnatyna, O. S. (2015). Reed warblers of the genus Acrocephalus Naum. in the consortia system. Bulletin of Lviv University, 70, 155–161. (In Ukrainian)
Guziy, A. (1997). Methods for bird censuses in forests. Bird censuses: approaches, methodologies, results (Proceedings of the workshop on the unification of bird census methods in nature reserves of Ukraine, Ivano-Frankove, April 26–28), 18–48. (In Ukrainian)
Fasola, M., & Ruiz, X. (1996).The value of rice fields as substitute for natural wetlands for waterbirds in the Mediterranean region. Ecology, Conservation, and Management of Colonial Waterbirds in the Mediterranean Region, 19, 122-128. https://doi.org/10.2307/1521955
Mérő, T.O., Žuljević, A., & Lengyel, S. (2016). Negative effect of roosting Starlings (Sturnus vulgaris) on clutch survival in the Great Reed Warbler (Acrocephalus arundinaceus). Biologia, 71(3), 334-336. https://doi.org/10.1515/biolog-2016-0036
Sjored, van der Z., Stofberg, S.F., Yang, X., Liu, Y., Islam, M.N., & Hu, Y.F. (2017). Irrigation and drain-age in agriculture: a salinity and environmental perspective. Current Perspective on Irrigation and Drainage, IntechOpen, London, 1-21. https://dx.doi.org/10.5772/66046
Litvin, L. (2023). Bird Diversity Near the Drainage and the Bypass Canals on the territory of the Poltava Mining and Processing Plant. Scientific Bulletin of Uzhhorod University, 53, 87–98. https://doi.org/10.32782/1998-6475.2023.54.87-98 (In Ukrainian).
Tölgyesi, C., Torma, A., Bátori, Z., Šeat, J., Popović, M., Gallé, R., Gallé-Szpisjak, N., Erdős, L., Vinkó, T., Kelemen, A., & Török, P. (2022). Turning old foes into new allies – Harnessing drainage canals for biodiversity conservation in a desiccated European lowland region. Journal of Applied Ecology, 59, 89-102. https://doi.org/10.1111/1365-2664.14030
Holzkämper, A., & Seppelt, R. (2007). Evaluating cost-effectiveness of conservation management ac-tions in an agricultural landscape on a regional scale. Biological Conservation, 136, 117-127. https://doi.org/10.1016/j.biocon.2006.11.011
Harvey, C.A., Komar, O., Chazdon, R., Ferguson, B.G., Finegan, B., Griffith, D.M., Martínez-Ramos, M., Morales, H., Nigh, R., Soto-Pinto L., Breugel, M., & Wishnie, M. (2008). Integrating agricultural landscapes with biodiversity conservation in the Mesoamerican hotspot. Conservation Biology, 22, 8-15. https://doi.org/10.1111/j.1523-1739.2007.00863.x
Mérő, T.O., & Žuljević, A. (2017). Nest position and reed density influence nest defence behaviour of Great Reed Warbler. Ethology Ecology & Evolution, 29, 94-101. https://doi.org/10.1080/03949370.2015.1081295
Dyrcz, A. (2020). Great Reed Warbler (Acrocephalus arundinaceus). Birds of the World, Cornell Lab of Ornithology. Ithaca, NY, USA. https://doi.org/10.2173/bow.grrwar1.01
Chaplygina, A., & Litvin, L. (2022). Ornithofauna of the Drainage Canal of the Poltava Mining and Processing Plant. Proceedings of the 3rd International Scientific-Practical Conference; Natural Sciences and Education: Current State and Prospects (Kharkiv, September 20–22), 42–43. (In Ukrainian)
Lengyel, S., Mester, B., Szabolcs, M., Szepesváry, Cs., Szabó, Gy., Polyák, L., Boros, Z., Mizsei, E., Málnás, K., Mérő, T.O., & Aradi, C. (2020). Restoration for variability: emergence of the habitat diversity paradigm in terrestrial ecosystem restoration. Restoration Ecology, 28, 1087-1099. https://doi.org/10.1111/rec.13218
Авторське право (c) 2024 Літвін Л. М., Чаплигіна А. Б.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
