Екологічний аналіз орнітофауни територій водоочисних споруд Харківської області
Анотація
Мета. Проаналізувати орнітофауну на території водоочисних споруд задля оцінки їх значення у підтримці та збереженні птахів Харківської області.
Методи. Польові: обліки птахів на постійних маршрутах. Статистичні.
Результати. Загалом на території водоочисних споруд Харківської області виявлено гніздування чи перебування у різні сезони 159 видів птахів, з яких більшість є рідкісними та зникаючими: занесеними до Червоної книги Харківської області (15 видів) та Червоної книги України (13 видів).. Орнітофауна на водоочисних спорудах в Харківській області у 2019 – 2023 рр., становила 159 видів з 17 рядів та 44 родин. Переважали птахи Passeriformes (37,7 %; n=159), субдомінували – Charadriiformes (16,6 %) та Anseriformes (12,1%). Менша частка інших рядів: Accipitriformes (4,5 %), Ciconiiformes (3,2 %), Columbiformes (3,2%). Водоочисні споруди важливі для гніздування 80 видів (53,3 %; n=195), а також є трофічною базою для 44 (27,7 %) блукаючих, 28 (17,6 %) пролітних та 7 (4,4 %) зимуючих видів птахів. Серед 11 фауністичних груп, переважали лімнофільні 18,5 % (n=159), бореальні (15,9%) та тропічні (13,4 %). Гніздова орнітофауна сформована переважно тропічними (16,9 %; n = 80), лімнофільними (13,0 %) та лісостеповими – 13,0 % групами.
Висновки. Техногенні території водоочисних споруд мають важливе значення для підтримки видового різноманіття птахів, оскільки є місцем концентрації як широко розповсюджених, так й рідкісних видів протягом всіх сезонів року.
Завантаження
Посилання
Robledano, F., Esteve, M. A., Farinós, P., Carreño, M. F., & Martinez-Fernandez J. (2010). Terrestrial birds as indicators of agricultural-induced changes and associated loss in conservation value of Mediterranean wetlands. Ecological Indicators., 10, 274–286. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2009.05.006
Čížková, H., Květ, J., Comín, F.A., Pokorný J., & Pithart, D. (2013). Aquatic Sciences Actual state of European wetlands and their possible future in the context of global climate change. Aquatic Sciences, 75, 3–26. https://doi.org/10.1007/s00027-011-0233-4
Reid, A. J., Carlson, A. K., Creed, I. F., Eliason, E. J., Gell, P. A., Johnson, P. T. J., Kidd, K.A., MacCormack, T. J., Olden, J. D., Ormerod, S. J., Smol1, J. P., Taylor, W. W., Tockner, K., Vermaire, J. C., Dudgeon, D. & Cooke, S. J. (2019). Emerging threats and persistent conservation challenges for freshwater biodiversity. Biological reviews. 94, 849–873. https://doi.org/10.1111/brv.12480
Perennou, C., Gaget, E., Galewski, T., Geijzendorffer, I., & Guelmami, A. (2020). Evolution of wetlands in the Mediterranean Region, Water Resources in the Mediterranean Region, 297–320. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-818086-0.00011-X
Andersen, D.C., Sartoris, J.J., Thullen, J.S. & Reusch, P.G. (2003). The effects of bird use on nutrient removal in a constructed wastewater-treatment wetland. Wetlands, 23, 423–435. https://doi.org/10.1672/17-20
Alexander, K., Sebastián-González, E., Botella, F. & Sánchez-Zapata, J. (2011). Occupancy Patterns of Irrigation Ponds by Black-Winged Stilts Himantopus himantopus. Ardeola: International Journal of Ornithology, 58(1), 175–182. http://dx.doi.org/10.13157/arla.58.1.2011.175.
Ashoori, A. (2011). Breeding ecology of the black-winged stilt Himantopus himantopus in Boujagh National Park, Gilan Province, Northern Iran. Podoces, 6(1), 87–91.
Bulakhov, V. L., Gubkin, A. A., Ponomarenko, O. L., & Pakhomov, O. Y. (2008). Biological diversity of Ukraine. Dnipropetrovsk Region. Aves: Non-Passeriformes. Dnipropetrovsk University Press, Dnipropetrovsk. (in Ukrainian).
Bulakhov, V. L., Gubkin, A. A., Ponomarenko, O. L., & Pakhomov, O. Y. (2015). Biological Diversity of Ukraine. Dnipropetrovsk Region. Aves: Passeriformes. Dnipropetrovsk University Press, Dnipropetrovsk. (in Ukrainian).
Sebastián-González, E., & Green Andy, J. (2015). Reduction of avian diversity in created versus natural and restored wetlands. Ecography, 39(12), 1176-1184. https://doi.org/10.1111/ecog.01736
Sirami, C., Brotons, L., Burfield, I., Fonderflick, J., & Martin, J-L. (2008). Is land abandonment having an impact on biodiversity? A meta-analytic approach to bird distribution changes in the north-western Mediterranean. Biological Conservation. 141(2). 450–459. http://dx.doi.org/10.1016/j.biocon.2007.10.015
Blinkova, O., & Shupova Т.В. (2017). Bird Communities and Vegetation Composition in the Urban Forest Ecosystem: Correlations and Comparisons of Diversity Indices. Ekologia Bratislava, 36(4), 366–387. https://doi.org/10.1515/eko-2017-0029
Blinkova, O., & Shupova Т.В. (2018). Bird communities and vegetation composition in natural and semi-natural forests of megalopolis: Correlations and comparisons of Diversity Indices (Kyiv City, Ukraine). Ekologia Bratislava, 37(3), 259–288. https://doi.org/10.2478/eko-2018-0021
Møller, A.P., Díaz M., Flensted-Jensen E., Grim T., Ibáñez-Álamo J.D., Jokimäki J., Mänd R., Markó G., & Tryjanowski P. (2012) High urban population density of birds reflects their timing of urbanization. Oecologia. 170(3), 867−875. https://doi.org/10.1007/s00442-012-2355-3
Fedun, O. М. Usov O. Y., & Gavris G. G. (2015). Breeding Avifauna of the waste water treatment plants, located In northern Left-Bank Part Of Ukraine. Vestnik zoologii, 49(2), 125–134. https://doi.org/10.1515/vzoo-2015-0014
Koshelev, A.I., Pakhomov, O.Y., Kunakh, O.M., Koshelev, V.A., & Fedushko, M.P. (2020). Temporal dynamic of the phylogenetic diversity of the bird community of agricultural lands in Ukrainian steppe drylands. Biosystems Diversity, 28(1), 34–40. https://doi.org/10.15421/012006
Chaplygina, А. B., Filatova О. V., Litvin L. М., & Nykyforov V. V. (2023). The main factors and prospects for the restoration of biodiversity in technogenic territories (on the example of the Poltava Mining and Processing Plant). Biosystems Diversity, 31(1), 100-112. https://doi.org/10.15421/012311
Cuervo, J. J. (2010). Nest-site selection and characteristics in a mixed-species colony of avocets Re-curvirostra avosetta and black-winged stilts Himantopus himantopus. Bird Study, 51(1), 20–24. https://doi.org/10.1080/00063650409461328
Mamedova, Y.P., & Chaplygina, A.B. (2021). Breeding of black-winged stilt Himantopus himantopus in muddy sites of a wastewater treatment plant, Biosystems Diversity, 29(3), 286–293. https://doi.org/10.15421/012136
Bibby, C.J., Burgess, N.D., Hill, D.A., & Mustoe, S. (2000). Bird census techniques, 2nd edn. Academic Press, London. ISBN: 9780120958313
Potish, L. (2009). Birds of the Transcarpathian region of Ukraine (annotated list). Lviv. Retrieved from https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/3177 (in Ukrainian)
Fesenko, H. V., & Bokotey, А. А. (2002). Birds of Ukraine. New Print, Kyiv. (in Ukrainian)
Fesenko, G. V. (2018). Homeland nomenclature of birds of the world. Dionat, Kryvyi Rih. (in Ukrainian)
Dementieieva, Y. Y., Chaplygina, A. B. & Kratenko, R. I. (2023). Species composition of bird assemblages on waste landfills in Kharkov Region. Ornis Hungarica 31(1), 48–61. https://doi.org/10.2478/orhu-2023-0003
Devictor, V., R. Julliard, & F. Jiguet. (2008). Distribution of specialist and generalist species along spatial gradients of habitat disturbance and fragmentation. Oikos, 117, 507-514. https://doi.org/10.1111/j.0030-1299.2008.16215.x
Yarys, O., Chaplygina, A., & Kratenko, R. (2021). Breeding phenology of common redstart (Phoenicurus phoenicurus) and its reproduction biology with artificial nests in Northeastern Ukraine. Ornis Hungarica, 29 (2), 122–138. https://doi.org/10.2478/orhu-2021-0024
Yuzyk, D., & Chaplyhina, A. (2021). Great tits’, Parus major (Passeriformes), diet in transformed forest ecosystems of Northeastern Ukraine. Ekológia (Bratislava), 40(4), 392–400. https://doi.org/10.2478/eko-2021-0041
Pesotskaya, V. V., Chaplygina A. B., Shupova T. V., & Kratenko R. I. (2020). Fruit and berry plants of forest belts as a factor of species diversity of ornithofauna during the breeding season and autumn migration period. Biosystems Diversity, 28 (3), 290-297. https://doi.org/10.15421/012038
Baczyńska, E., Lorenc, M. W., & Kaźmierczak, U. (2017). Research on the landscape attractiveness of the selected abandoned quarries. International Journal of Mining, Reclamation and Environment, 32(22), 1–19. Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17480930.2017.1386756
Ingold, D. J. (2022). Abundance & Habitat Associations of Winter and Spring Birds on a Reclaimed Surface Mine (The Wilds) in Ohio, USA The Ohio journal of science, 122(2), 35–46. https://doi.org/10.18061/ojs.v122i2.8435
Murray, C. G. & Hamilton A. J. (2010). Perspectives on wastewater treatment wetlands and waterbird conservation. Journal of Applied. Ecology 47, 976–985. https://doi.org/10.1111/j.1365-2664.2010.01853.x
Akimov, I. A. (Ed.). (2009). Red Book of Ukraine. Fauna. K.: Global consulting. (in Ukrainian).
Shandykova, G. O., Atemasova, T. A & V. A. Tokarskyi (Eds.). (2013). Red book of the Kharkiv region. Animal world. Kharkiv: V. N. Karazin KhNU. (in Ukrainian).
Авторське право (c) 2023 Мамедова Ю. П., Чаплигіна А. Б.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
