Природно-історичні аспекти моніторингу довкілля на території міста Львова
Анотація
Мета.. Виявлення особливостей організації моніторингу компонентів довкілля на території міста Львова на різних історичних етапах функціонування урбосистеми, виокремлення специфіки організації моніторингу в сучасних умовах.
Результати. Регулярні метеорологічні спостереження за допомогою приладів розпочалися у Львові в 1811 р., а спостереження та опис рослинності міста здійснені у 50-х роках ХІХ ст. Я. Лагнером. У 1944 році у Львові організовано відділ гідрометеослужби Прикарпатського військового округу. До нього входили: бюро погоди, група гідрологічних прогнозів, група відновлення мережі станцій. На початку 1946 року на базі цього відділу створено гідрометеобюро, яке з 1959 року функціонувало як гідрометеообсерваторія (ГМО) з групами: метеорологічною, гідрологічних прогнозів та агрометеорологічною. В 1964 до складу ГМО ввійшла Львівська аерологічна станція на правах відділу аерології. Старий, історичний Львів був розташований серед великих лісів, мав багато потоків, струмків, а також багату флору. Така різноманітність зумовлена географічним положенням, історією формування рельєфу і кліматичними умовами в попередні геологічні періоди. Вивчення ландшафтно-природної першооснови у співставленні із забудованими територіями веде до розмежування міського середовища за ознакою належності до певного типу природного ландшафту і тим самим обумовлює різні підходи до його перетворення. Пункти фонових спостережень, розміщені на природоохоронних об’єктах постачають інформацію про стан і змінами природного середовища, що відбуваються поза діяльністю людини. Порівняльний аналіз аналогічними показниками, отриманими в районах з різним ступенем урбаністичного впливу, дасть можливість виявити реальний стан антропогенних змін, виявити їх причини, прогнозувати подальші наслідки урбанізації, а також побудувати моделі таких соціально-виробничих систем, які були б найменш шкідливими для довкілля.
Висновки. Моніторинг довкілля на території міста Львова має давню історію. Спостереження за станом атмосферного повітря, водного середовища, біорізноманіття були та залишаються важливою складовою у питанні якості міського довкілля та не втрачають своєї значимості. Моніторинг довкілля необхідно розглядати як складову частину регіональної системи управління природокористування, що повинна виконувати цільові функції безперервного спостереження і прогнозування ходу основних соціоекологічних процесів з метою їхнього аналізу, ідентифікації і виявлення головних чинників для підготовки і прийняття управлінських рішень.
Завантаження
Посилання
Babichenko, V.M., Zuzuka, F.V. (Eds.). (1998). Climate of Lviv. Lutsk. (In Ukrainian).
Golubets, M.A. (2010). Environmental science (environmentology). Lviv: Manuscript. (In Ukrainian).
Tatarynov, K.A. (1991). Fauna of the urban environment and ecological adaptations of species. Pro-ceedings of the scientific and practical conference: Problems of urban ecology and phytoremediation. (Lviv, 1991, September 10-12, p.33). Lviv. (In Ukrainian).
Volgin, S.O., & Zelenchuk A.T. (1994). Synanthropization of flora as an indicator of anthropogenic transformation of Lviv ecosystems. Proceedings of the scientific conference: Urbanization as a factor of changes in the biogeocenotic cover. (Lviv-Yaremcha, September 21-23, 1994. pp. 21-23.). Lviv. (In Ukrainian).
The state of the environment in the Lviv region (according to the results of monitoring studies). (2020). Informational and analytical review for the 3rd quarter of 2020. Department of Ecology and Natural Resources of the Lviv Regional State Administration. Lviv. (In Ukrainian).
Nazaruk, M.M. (2008). Lviv in the 20th century: socio-ecological analysis. Lviv: Publishing Center of Ivan Franko National University of Lviv. (In Ukrainian).
The level of atmospheric air pollution in the city of Lviv. Retrieved from https://www.saveecobot.com/maps/lviv
Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of August 14, 2019 No. 827 «Some issues of state monitoring in the field of atmospheric air protection» (2019). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/827-2019-%D0%BF#Text (In Ukrainian).
Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of March 9, 1999 No. 343 «On approval of the Pro-cedure for organizing and conducting monitoring in the field of atmospheric air protection». (1990). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/343-99-%D0%BF#Text (In Ukrainian).
Order of the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine. N 147 of April 21, 2021 «On approval of the form of the State Monitoring Program in the field of atmospheric air pro-tection». (2021). Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/RE36165 (In Ukrainian).
State monitoring program in the field of atmospheric air protection for 2021-2025 of the Lviv zone (2021, 8 December). Retrieved from https://deplv.gov.ua/2021/12/08/zatverdzheno-programu-derzhavnogo-monitoryngu-u-galuzi-ohorony-atmosfernogo-povitrya-na-2021-2025-roky-lvivskoyi-zony/ (In Ukrainian).
Авторське право (c) 2023 Назарук М. М., Бота І. В.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).