Порівняльна характеристика структури землекористування територіальних громад різних типів
Анотація
Мета. Оцінити і порівняти структуру землекористування міської, селищної та сільської територіальних громад, розробити оптимізаційну модель землекористування в умовах децентралізації.
Методи. Описовий, порівняльно-географічний, геоінформаційний, статистичний, математичний, геоекологічний аналіз та оптимізаційне моделювання. Cпеціальні методи для визначення антропогенного навантаження, коефіцієнтів екологічної стабільності та антропогенної трансформації територіальних громад різних типів.
Результати. За результатами порівняльної оцінки структури землекористування «пілотних» міської, селищної та сільської територіальних громад, встановлено, що усі три типи громад характеризуються високим ступенем розораності (˃60%) та низькою часткою лісів (5-10%). Частка природних угідь в межах досліджуваних територіальних громад становить близько 23-30%. Розраховані коефіцієнти антропогенної перетвореності, екологічної стабільності, антропогенного навантаження, показали, що Вишнівецька селищна та Борсуківська сільська територіальні громади відносяться до категорії екологічно нестабільних територій, Лановецька міська територіальна громада – до середньо екологічно стабільних територій. В усіх трьох типах територіальних громад ландшафти є середньо перетворені. Міська, селищна та сільська територіальні громади зазнають достатньо високого (вище середнього) антропогенного навантаження. Отримані результати розрахунків, створюють об’єктивні передумови для оптимізації структури землекористування досліджуваних територіальних громад.
Висновки. Для виправлення і покращання ситуації, приведення територій досліджуваних територіальних громад різних типів до екологічної стабільності, необхідно реалізувати ряд оптимізаційних заходів. Розроблена оптимізаційна модель землекористування Лановецької міської, Вишнівецької селищної та Борсуківської сільської територіальних громад передбачає скорочення орних земель на 20-26%, збільшення лісистості на 13-18% та доведення частки природних угідь до оптимального показника 50%. Реалізація такого підходу потребує зміни цільового призначення окремих земельних ділянок та організацію їх ландшафтно-адаптованого використання.
Завантаження
Посилання
Decentralization. Official site. Retrieved from: http://decentralization.gov.ua (in Ukrainian).
Order of the Cabinet Ministers of Ukraine dated 31.01.2018 №60. «Issues of transfer of state-owned agricultural land plots to communal ownership of united territorial communities». Retrieved from: https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-peredachi-1(in Ukrainian).
Tretiak, A. (2016). Institutional Measures to Improve the Efficiency of Land Use Management Planning Management of Territorial Communities within the Territories of Village (Village, City) Councils. Retrieved from: https://dea.edu.ua/img/source/Doc/22.12.2015.ppt (in Ukrainian).
Tretiak, A.M. & Tretiak, V.M. (2020). Land zoning: legislative collapse and scientific fundamentals of planning the land use development by united territorial community. Agrosvit, 23, 3-9. 10.32702/2306-6792.2020.23.3 (in Ukrainian).
Melnyk, D.M., Dorosh, O.S. & Sviridova, L.A. (2016). Reforming of the land management system under authority of decentralization. Land management, cadastre and land monitoring, 1–2, 16–25. Retrieved from: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Zemleustriy/article/download/7196/6981 (in Ukrainian).
Putrenko, V. & Hapon, S. (2021). Intellectual analysis of land use in terms of territorial communities. Handbook of the XXII International Science Conference «Ecology. Human. Society» (2021 Кyiv, Ukraine), 318-320. https://doi.org/10.20535/EHS.2021.233529 (in Ukrainian).
Novakovskyi, L. &. Novakovska, I. (2019). Formation of land-use of joint territorial communities at the second stage of decentralization of authority. Bulletin of Agricultural Science, 2(791), 5-15. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201902-01 (in Ukrainian).
Belaya, I.S. (2020). Socio-economic features of land use in the conditions of formation of united territorial communities. Proceedings of the International scientific-practical conference «Administrative-territorial vs economic-spatial borders of regions?» KNEU. 355-358. Retrieved from: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/33453/atepkr_20_73.pdf?sequence=1&isAllowed=y (in Ukrainian).
Zastavetska, L.B. (2017) . Рroblems of territorial communities’ formation in Ukraine. Journal of Socio-Economic Geography, 22(1), 11-16. Retrieved from: https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/8964/8490 (in English).
Oliynyk, Ya.B. & Ostapenko, P.O. (2016). The Formation of Amalgamate Territorial Communities in Ukraine: Benefits, Risks, Threat. Ukrainian Geographic Journal, 4, 37-44. https://doi.org/10.15407/ugz2016.04.037 (in Ukrainian).
Lazarieva, O. (2019). Potential of the use of the landed resources of the incorporated territorial communities. Problems of system approach in economy, 5(73), 31-36. https://doi.org/10.32782/2520-2200/2019-5-28 (in Ukrainian).
Kuzyk, I. (2018). Geoecological problems of land use of the combined territorial communities of Ternopil region. Scientific Notes Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Geography, 1, 196-201. Retrieved from: http://geography.tnpu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/08/30.pdf (in Ukrainian).
Zablotskyi, В. (2021).Problems of accounting the number of land territorial communities of Ternopil Region. Bulletin of the Ternopil branch of the Ukrainian Geographical Society, 5, 22-26. Retrieved from: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/24382/1/Zablotskyi.pdf (in Ukrainian).
Tsaryk, L. & Kuzyk, I. (2020). Geoecological assessment of the land use structure of Ternopil city united territorial community. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University series «Еcоlogy», 23, 30-40. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2020-23-03 (in Ukrainian).
Shyshchenko, P.G. (1988). Applied physical geography. Kyiv: Vishha shkola (in Russian).
Bidilo, M.I., Maslennikova, V.V. & Gorbatova, L.V. (2016). Land use forecasting: a method. instructions for laboratory work on the topic: «Analysis and forecasting of land use». Kharkiv: KhNAU (in Ukrainian).
Odum, Y. (1986). Ecology in 2 vol. Moscow: Myr (in Russian).
Grodzynskyi, M.D. (2005). Cognition of the landscape, place and space [Monograph in 2 vol.]. Kyiv: Kyiv University Publishing and Printing Center (in Ukrainian).
Tsaryk, L.P. (2008). Environmental priorities of landscape and ecological optimization of the territory of Podillya. Scientific Notes Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Geography, 1(23), 199-205. Retrieved from: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/21887/1/Tsaruk.pdf (in Ukrainian).
Geography of Ternopil region. Vol.1. Natural conditions and resources. Ed. prof. M.Ya., Syvyj Ter-nopil: Krok (in Ukrainian).
Chernuk, G. & Tsaryk, P. (2008). Climatic Resources of Podillya. Scientific Notes Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Geography, 1, 50-59. Retrieved from: http://dspace.tnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/21695/1/Chernuk.pdf (in Ukrainian).
Order of the Cabinet Ministers of Ukraine dated 12.06.2020 №724-р «About definition of the administrative centers and the statement of territories of territorial communities of the Ternopil region». Retrieved from:: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-a724r (in Ukrainian).
Maksymenko, N. (2012). Landscape planning as a method of territory’s ecological acсomplishment. Problems of Continuous Geographical Education and Cartography, 16, 65-68. Retrieved from: https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/4112/3698 (in Ukrainian).
Tsaryk, L., Yankovs'ka, L., Tsaryk, P., Novyts'ka, S., & Kuzyk, I. (2020). Geoecological problems of decentralization (on Ternopol region materials). Journal of Geology, Geography and Geoecology, 29.(1), 196-205. https://doi.org/10.15421/112018 (in English).
Авторське право (c) 2022 Чеболда І. Ю., Кузик І. Р.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
