Аспекти вітрового режиму урбанізованого міста
Ключові слова:
напрямок вітру, швидкість вітру, роза вітрів, добовий хід, метеорологічні рівні високого забруднення атмосферного повітря, турбулентність
Анотація
Представлено аналіз поля вітру для Харкова на основі метеорологічних спостережень на постах по контролю забруднення атмосферного повітря за перше десятиріччя XXI віку. Виконано просторово-часовий аналіз полів швидкості вітру. Для порівняння напрямків вітру обчислено коефіцієнт Пірсона та побудовані рози вітрів для холодного та теплого періодів. Отримані дані використовуються при складанні прогнозів рівній забруднення атмосферного повітря урбанізованих міст.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Виставна, Ю. Ю., Бірюков, О. В., & Зубкович, С. О. (1). Аспекти вітрового режиму урбанізованого міста. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1140), 70-73. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1627
Розділ
Екологічні дослідження геосистем
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).