Прогноз змін середніх температур літнього сезону у м. Харкові з урахуванням субоптимального набору чинників
Ключові слова:
прогнозування, середні температури літнього сезону, м. Харків, множинно-регресійна модель, суттєві чинники
Анотація
Запропоновано методику пошуку чинників, використання яких, як аргументів множинно-регресійної моделі змін середніх температур приземного шару атмосфери для літнього сезону у м. Харків, дозволяє отримати прогнози цих характеристик, що є найбільш точними при запередженнях 1-4 роки, за умов, коли у майбутньому стстистичні зв`язки між ними залишаться незмінними. Розробленро прогноз до 2032 р.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Холопцев, О. В., & Бурлай, Н. В. (1). Прогноз змін середніх температур літнього сезону у м. Харкові з урахуванням субоптимального набору чинників. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1140), 58-69. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1626
Розділ
Екологічні дослідження геосистем
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).