Порівняльний аналіз озеленення великих міст України та Європи

  • І. В. Шолок Львівський національний університет імені Іван Франка
Ключові слова: зелена зона, зелені насадження, парки, просторова структура, планування міста

Анотація

На основі аналізу досвіду озеленення окремих великих міст України та Європи, розглянуто проблеми просторового формування зеленої зони міст, в залежності від містобудівних передумов та інших факторів. Базуючись на іноземному досвіді, розроблені конструктивні рекомендації для оптимізації зеленої зони міста Львова.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Шолок, І. В. (1). Порівняльний аналіз озеленення великих міст України та Європи. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1140), 42-49. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1624
Номер
№ 1140 (2014): Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія "Екологія" . Випуск 11
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).